У межах роботи практичного психолога з учнями 5–8 класів відбулася година психолога «Ти не сам. Ми разом», присвячена важливій темі — емоційній підтримці, уважності до свого психологічного стану та вмінню вчасно звертатися по допомогу.
Підлітковий вік — це період великих змін, коли разом із новими можливостями можуть з’являтися тривога, невпевненість, самотність, конфлікти з однолітками чи дорослими, відчуття нерозуміння та безвиході. Саме тому важливо, щоб дитина знала: її почуття мають значення, а звернутися по допомогу — не слабкість, а прояв турботи про себе.
Під час зустрічі говорили про те, чому важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями, як помічати зміни у власному емоційному стані та як розпізнати ознаки того, що підтримка може бути потрібна комусь поруч.
Особливу увагу приділили простому алгоритму:
🟡 Помітити — звернути увагу на свій стан або зміни у поведінці друга.
🟡 Запитати — не боятися поцікавитися: «Як ти?», «Що з тобою відбувається?».
🟡 Вислухати — без осуду, насмішок і фраз «не перебільшуй».
🟡 Підтримати — дати людині зрозуміти, що вона не одна.
🟡 Звернутися по допомогу — до батьків, учителя, класного керівника, практичного психолога або іншого дорослого, якому довіряєш.
💼 Практичною частиною зустрічі стала вправа «Кризовий рюкзак». Учні уявляли, що збирають свій особливий рюкзак — не фізичний, а ментальний. До нього можна «покласти» людей, яким довіряєш, заняття, які допомагають заспокоїтися, речі, що створюють відчуття комфорту, та слова підтримки, які хочеться почути у складний момент.
Такі вправи допомагають дітям усвідомити власні ресурси та зрозуміти, що підтримка може бути поруч — у людях, стосунках, простих щоденних діях і можливості поговорити.
Наша мета — не просто говорити з дітьми про складні теми, а створювати середовище, у якому дитина знає, що її почують, не засудять і не залишать саму зі своїми переживаннями.
🌿 Будьмо уважнішими одне до одного. Іноді одна щира розмова може стати дуже важливою.
