Олешківський ліцей №2

Чотири роки тому наші серця завмерли від щастя, а очі наповнилися сльозами радості, так як рідний Херсон знову зустрів український прапор.

Сьогодні учні 4 – 11 класів Олешківського ліцею № 2 об’єднуються у флешмобі «Херсон — це Україна! 4 роки», щоб сказати найголовніше тим, хто залишається на рідній землі попри всі труднощі та щоденні випробування.

Дорогі наші херсонці! Жителі незламного Херсона та рідної Херсонщини!

Увесь цей час дивимося на вас із безмежним захопленням. Ваша стійкість, мужність і незламний український дух — це приклад справжньої любові до Батьківщини для всієї України та всього світу. Знаємо, якими важкими є ці роки, але впевнено повідомляємо, що Херсон був, є і завжди буде вільним українським містом!

Від найменших здобувачів освіти до випускників – одинадцятикласників нашого ліцею ми надсилаємо вам найтепліші слова підтримки:

• Тримайтеся, рідні! Ваші серця б’ються в унісон із серцями мільйонів українців.
• Пам’ятаємо про вас щомиті, бо Олешки і Херсон — це нерозривна історія, спільний біль та неминуча Перемога.
• Віримо в мирне майбутнє на нашій рідній українській землі, де знову лунатимуть дитячі голоси, затишно шумітимуть херсонські вулиці та майоритимуть синьо – жовті стяги від Олешок до Арабатської стрілки.

Херсонщина — це земля героїв. Ми разом із вами й поруч у кожній думці та в молитві.

Слава незламному Херсону! Слава героїчній Херсонщині! Слава Україні!

  9 листопада 2026 року в Олешківському ліцеї №2 відбулася тематична година спілкування «Південний плацдарм: стратегічне та історичне значення», присвячена четвертій річниці звільнення Херсона та правобережної частини Херсонської області.

11 листопада 2022 року — дата, яка назавжди закарбувалася в серцях українців. День, коли Херсон знову побачив українські прапори, а його вулиці наповнилися радістю, сльозами щастя та вдячністю нашим захисникам!

Під час години спілкування учні поглибили свої знання про історичне та стратегічне значення Південного плацдарму, роль півдня України в обороні держави та події, що передували звільненню Херсона.

Особливу увагу приділили мужності й героїзму українських воїнів, силі народної єдності, незламності духу та важливості збереження історичної пам’яті.

🏆📐 МАТЕМАТИЧНІ ТАЛАНТИ ОЛЕШКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ №2 — НА ВИСОТІ!

Математика — це не лише цифри, формули та рівняння. Це мистецтво мислити, знаходити рішення та впевнено долати будь-які труднощі!

Скарбничка інтелектуальних досягнень Олешківського ліцею №2 поповнилася новими перемогами!

Щиро вітаємо призерів І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики, які продемонстрували високий рівень знань, логічне мислення та наполегливість!

ІІ місце — Загородький Олексій, учень 9-В класу!

ІІ місце — Ткачук Аміна, учениця 10-А класу!

Особливі слова вдячності висловлюємо вчителькам математики:

Поет Ганні Миколаївні

Степановій Тетяні Миколаївні

Дякуємо за професіоналізм, педагогічну майстерність, підтримку обдарованих учнів та щоденну працю, яка допомагає юним талантам розкривати свої здібності й досягати нових вершин!

Математичні перемоги — це результат не лише знань, а й терпіння, наполегливості, допитливості та віри у власні сили.

Дорогі Олексію та Аміно! Нехай у вашому житті завжди знаходяться правильні рішення, можливості множаться, труднощі діляться, а успіхи додаються!

🇺🇦 Пишаємося нашими ліцеїстами та їхніми наставницями!

Бажаємо нових інтелектуальних звершень, натхнення та яскравих перемог!

Адже формула успіху проста: ЗНАННЯ + ПРАЦЯ + НАПОЛЕГЛИВІСТЬ = ПЕРЕМОГА!

Вчуся чесно!

У  4-Б класі відбулася година спілкування на тему «Академічна доброчесність. Вчуся чесно».

Під час зустрічі учні говорили про важливість чесності, відповідальності, самостійності та поваги до праці інших людей. Четвертокласники з’ясовували, чому важливо виконувати завдання самостійно, не списувати, не боятися власних помилок і звертатися по допомогу, коли щось незрозуміло.

Особливу увагу приділили тому, що помилятися — не соромно, адже кожна помилка допомагає нам навчатися та ставати кращими. Набагато важливіше бути чесним із собою та іншими, ніж отримати гарну оцінку нечесним шляхом.

Година спілкування стала ще однією нагодою замислитися над власними вчинками та зрозуміти, що справжні знання здобуваються завдяки наполегливості, старанності й чесній праці.

Головний висновок зустрічі: «Краще власна помилка, ніж чужа правильна відповідь!» Адже академічна доброчесність починається з кожного з нас!

Година психолога для учнів 5–8 класів «Впевнені в собі: як повірити у власні сили”. Практичний психолог Фролова Л.О. провела годину психолога для учнів 5–8 класів на тему «Впевнені в собі: як повірити у власні сили», спрямована на формування позитивної самооцінки, розвиток упевненості у власних можливостях та підтримку емоційного благополуччя підлітків.

Під час зустрічі учасники розмірковували над тим, що означає бути впевненою в собі людиною, чому іноді виникають сумніви у власних силах та як навчитися долати невпевненість. Особливу увагу приділили усвідомленню власних сильних сторін, прийняттю себе та розумінню того, що кожна людина має свої здібності, таланти й можливості для розвитку.

У форматі інтерактивної мінігри учні виконували цікаві завдання, аналізували життєві ситуації, добирали слова підтримки та пригадували власні досягнення. Обговорювали, як реагувати на невдачі, не боятися помилок, просити про допомогу та підтримувати себе у складних ситуаціях.

Важливою частиною заняття стало формування позитивного внутрішнього діалогу. Діти вчилися замінювати негативні думки на слова підтримки: «Я можу спробувати», «У мене все вийде», «Я маю право на помилку», «Я вірю в себе!».

Заняття проходило в доброзичливій атмосфері, сприяло відкритому спілкуванню, взаємній підтримці та усвідомленню власної цінності.

Головна думка зустрічі: впевненість у собі — це не відсутність страху чи сумнівів, а віра у власні можливості, готовність пробувати, навчатися на помилках і рухатися вперед.

💜 Пам’ятаймо: кожна дитина має сильні сторони, а віра в себе допомагає відкривати нові можливості та досягати поставлених цілей!

Година психолога для учнів 1–4 класів «Емоція ≠ поведінка”. Практичний психолог Фролова Леся Олександрівна провела для учнів 1–4 класів годину психолога на тему «Емоція ≠ поведінка», присвячена розвитку емоційної обізнаності, формуванню навичок саморегуляції та вмінню конструктивно взаємодіяти з оточенням.

Під час заняття діти вчилися розпізнавати різні емоції, називати власні почуття та розуміти причини їх виникнення. За допомогою яскравих ілюстрацій, інтерактивних завдань та обговорень учні знайомилися з такими емоціями, як радість, сум, гнів, страх, здивування, любов, спокій та вдячність.

Особливу увагу було приділено важливій думці: ми маємо право відчувати будь-які емоції, але можемо обирати, як на них реагувати. Діти вчилися розрізняти власні почуття та поведінку, знаходити безпечні способи вираження емоцій, розуміти почуття інших людей і виявляти повагу до них.

Учасники також ознайомилися з простими способами покращення емоційного стану: спокійним диханням, прослуховуванням улюбленої музики, малюванням, записами власних почуттів, приємними заняттями та спілкуванням із людьми, яким довіряють.

Заняття проходило в доброзичливій атмосфері, сприяло відкритому спілкуванню, розвитку емоційного інтелекту та формуванню позитивного ставлення до власних почуттів.

Головне послання зустрічі: кожна емоція важлива, кожне почуття має право на існування, а турбота про власний емоційний стан — це важливий крок до психологічного благополуччя, взаєморозуміння та гармонійного спілкування.

💙 Вчимо дітей не приховувати свої емоції, а розуміти їх, приймати та правильно виражати!

Для учнів 9–11 класів відбулася година психолога на тему «Планування та управління часом: як бути продуктивним і не перевантажувати себе», присвячена розвитку навичок самоорганізації, відповідального ставлення до власного часу та збереження психологічної рівноваги.

Під час заняття старшокласники обговорювали значення тайм-менеджменту в повсякденному житті, навчанні та підготовці до майбутніх іспитів. Особливу увагу приділили вмінню правильно розподіляти час, визначати пріоритети, планувати виконання завдань і знаходити баланс між навчанням, відпочинком та особистими інтересами.

За допомогою інтерактивних завдань учні аналізували власні звички використання часу, розрізняли важливі та другорядні справи, складали приклади щоденного плану й визначали чинники, які заважають ефективній організації діяльності. Обговорювали також проблему відкладання справ на потім, надмірного користування гаджетами та навчального перевантаження.

Окремий акцент було зроблено на важливості повноцінного відпочинку, сну, фізичної активності та турботи про власне здоров’я. Учні дійшли висновку, що продуктивність залежить не від кількості виконаних справ, а від уміння раціонально використовувати час і зберігати власні ресурси.

Зустріч проходила у форматі активного спілкування, практичних вправ та обміну думками. Старшокласники мали можливість замислитися над власними пріоритетами, оцінити ефективність своїх звичок і визначити кроки для вдосконалення самоорганізації.

Головна думка заняття: час — цінний ресурс, яким можна навчитися керувати. Грамотне планування допомагає не лише досягати поставлених цілей, а й уникати зайвого стресу, знаходити час для відпочинку та піклуватися про себе.

💙 Плануй свій час, визначай пріоритети, вір у власні можливості та пам’ятай: важливо не тільки встигати, а й жити в гармонії із собою!

Нескорені та вільні: учнівська спільнота

Олешківського ліцею № 2 відзначає 4 – ту річницю визволення Херсона та правобережжя Херсонщини

11 листопада 2026 року — особлива та надзвичайно емоційна дата для кожного жителя нашої незламної Херсонської області.

Минуло рівно чотири роки відтоді, як Збройні Сили України вибили російських окупантів і повернули під український синьо – жовтий стяг місто Херсон та правобережну частину регіону.

Для здобувачів освіти, вчителів та батьків Олешківського ліцею № 2 цей день має особливий та глибоко особистий вимір.

Наші рідні Олешки поки що залишаються в тимчасовій окупації, але серця кожного учня та вчителя ліцею б’ються в унісон із вільним правобережжям і всією Україною.

Чотири роки тому весь світ побачив кадри зі сльозами щастя на центральній площі Херсона. Сьогодні, попри щоденні виклики й біль розлуки з рідним містом, учнівський та педагогічний колектив продовжує навчатися, мріяти та наближати день нашої спільної зустрічі.

Низький уклін нашим Захисникам і Захисницям!

Вічна пам’ять і слава тим, хто віддав життя за вільну Україну!

Слава Збройним Силам України!

Слава Херсонщині! Слава Україні!

06 листопада 2026 року для здобувачів освіти 9–11-х класів Олешківського ліцею №2 відбулася профорієнтаційна онлайн-зустріч «Зроби перший крок до сучасної освіти».

Модератором заходу стала Ротань Наталія Вікторівна, заступник директора Відокремленого структурного підрозділу «Херсонський політехнічний фаховий коледж» Національного університету «Одеська політехніка».

Під час зустрічі старшокласники мали можливість ознайомитися із закладом освіти, його освітніми можливостями та перспективами здобуття сучасної фахової освіти. Такі заходи допомагають молоді краще пізнати світ професій, замислитися над майбутнім фахом і зробити усвідомлений вибір подальшого освітнього шляху.

Щиро дякуємо Наталії Вікторівні та організаторам зустрічі за змістовне спілкування, увагу до професійного майбутнього молоді, корисну інформацію та співпрацю! Бажаємо нових зустрічей, успішних освітніх ініціатив і вдячних майбутніх студентів!

Наталія Кобринська: “Чорна пані”, яка вивела українську жінку з патріархальної тіні.

Наталія Кобринська (1855-1920) – це жінка, яка примудрилася поєднати в собі аристократичне походження, блискучий письменницький талант та залізну волю першопрохідця. Вона стала першою феміністкою Галичини, але замість того, щоб підлаштовуватися під консервативні вимоги XIX століття, вона підірвала суспільні устої зсередини своєю абсолютною інтелектуальною незалежністю та боротьбою за права українського жіноцтва.
Шлюб як маніфест і руйнування канонів.
Наталія народилася в родині відомого греко-католицького священника на Івано-Франківщині, де здобула чудову домашню освіту. Коли дівчина виходила заміж за композитора Теофіла Кобринського, вони уклали нечувану для своєї епохи угоду: побут та традиційні сімейні обов’язки не повинні заважати її саморозвитку й служінню культурі.
Чоловік став її найближчим другим і палкішим соратником, повністю підтримуючи прагнення дружини до реформ. Проте щастя тривало недовго – Теофіл раптово помер від сухот. На знак вічної вірності коханому 27-річна Наталія відрізала свої розкішні коси, поклала йому в труну і назавжди одягла траур. Свій нестерпний біль “Чорна пані” (як її поважно називали в інтелектуальних колах) перетворила на паливо для боротьби – вона вирушила до Відня, щоб розпочати масштабну роботу з емансипації галичанок.
Альманах “Перший вінок” як ідеологічний вибух.
Рамки звичайного домашнього життя виявилися затісними для її бунтівної душі. У 1887 році Кобринська спільно з Оленою Пчілкою здійснила справжній культурний вибух – видала альманах “Перший вінок”. Це був унікальний для всієї Східної Європи прецедент: літературна збірка, яку повністю написали, зредагували, упорядкували та профінансували виключно жінки.
На сторінках альманаху вони відкрито заговорили про те, про що тогочасне суспільство воліло мовчати: про відсутність у жінок права на вищу освіту, фінансову залежність від чоловіків та побутове рабство. Галицькі консерватори були шоковані такою солідарністю. Наталія повернула українському жіноцтву віру у власні сили, змусивши імперську систему рахуватися з новою суспільною силою.
Просвітництво під прицілом консерваторів.
Повернувшись до активної громадської діяльності, Кобринська заснувала “Товариство руських жінок” в Івано-Франківську та власне видавництво “Жіноча бібліотека”. Вона організовувала перші жіночі віча, вимагала від уряду відкриття університетів для дівчат та створення дитячих садків, щоб звільнити селянок від безкінечної хатньої рутини ради навчання.
Старе суспільство відверто дратувало, що Кобринська бачила жінку не просто як “додаток до кухні”, а як рівноправну, освічену та глибоку особистість. Її часто звинувачували в руйнуванні традицій. Проте Наталія Іванівна відмовилася йти на компроміси з патріархальними забобонами й писати банальні сентиментальні повісті. Натомість вона знайшла інший вихід – продовжила бити по стереотипах через гостру соціальну прозу.
Гідність серед забуття та злиднів.
Опинившись у певній соціальній ізоляції через свої радикальні погляди, вона продовжувала створювати шедеври. Її новели стали класикою української психологічної прози. Під час Першої світової війни на літню письменницю чекало нове випробування: російські окупаційні війська заарештували її за абсурдним звинуваченням у шпигунстві.
Від заслання до Сибіру її дивом урятували друзі. Останні роки життя письменниці минули в самотності та страшних злиднях, але вона пройшла крізь усі воєнні жорна, не зрадивши своїх ідеалів. Вона зустріла народження нової української державності в 1918 році з чистою совістю митця, залишивши по собі нове, виховане нею покоління вільних та освічених жінок.
Наталія Кобринська вчить нас, що право сучасної жінки навчатися, голосувати й будувати власну долю – це не данність, а результат титанічної відваги тих, хто першим пробивав стіну байдужості.
Наталія Кобринська – це нагадування, що українська жінки завжди була незламним воїном у царині духу. Своєю працею вона довела, що будь-яка застаріла система абсолютно безсила проти людини, яка має залізну волю, чітку мету і відмовляється жити за чужими нав’язаними правилами.

Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0