Кабінет Міністрів України Постановою від 23 червня 2025 р.
№ 734 затвердив Порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном (далі – Порядок):
https://bit.ly/3ZRwLEl
Прийняття цього акту дуже важливе для полегшеного повернення дітей до освіти в Україні, збереження зв’язку з нашою державою та отримання ними українського документа про загальну середню освіту.
Порядок передбачає, що:
заклади освіти України відповідно до цього Порядку визнають результати навчання осіб, які здобувають в таких закладах повну загальну середню освіту незалежно від форми її здобуття;
визнання результатів навчання здійснюється на підставі заяви, поданої до закладу освіти України одним з батьків, законних представників (для осіб, які не досягли повноліття) або повнолітньою особою самостійно. До заяви додаються копії документів, що підтверджують та/або дають змогу ідентифікувати результати навчання особи.
Докладніше про зміст документа нижче.
ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ТА ВЕРИФІКАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, РОЗМІЩЕНИХ ЗА КОРДОНОМ
Держава буде обліковувати розміщених за кордоном суб’єктів освітньої діяльності, що забезпечують здобуття неформальної освіти; задля цього інформація про заклад освіти повинна пройти верифікацію.
ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ, ЗДОБУТИХ ЧЕРЕЗ ФОРМАЛЬНУ ОСВІТУ В ІНОЗЕМНОМУ ЗАКЛАДІ
Результати навчання, які особа здобула шляхом формальної освіти в іноземному закладі освіти, не потребують оцінювання, визнаються та зараховуються закладом освіти України шляхом співвіднесення шкали оцінювання таких результатів навчання зі шкалою, визначеною системою оцінювання, затвердженою Міністерством освіти і науки України (далі – МОН). Це передбачає пункт 5 Порядку.
ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З УКРАЇНОЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА
Без додаткового оцінювання визнаються та зараховуються закладом освіти України за системою оцінювання, затвердженою МОН, результати навчання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента, що здобуті особою шляхом неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, які успішно пройшли верифікацію та обліковуються з використанням засобів програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”. Це визначає пункт 6 Порядку.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ НА ЗАГАЛЬНИХ ЗАСАДАХ
Особи, які не мають документів (їх копій), що підтверджують та/або дають змогу ідентифікувати результати їх навчання, або здобували неформальну освіту в інших суб’єктів освітньої діяльності, крім тих, що успішно пройшли верифікацію та обліковуються з використанням засобів автоматизованого комплексу менеджменту, проходять оцінювання результатів навчання на загальних засадах, визначених законодавством для форм здобуття особою повної загальної середньої освіти у закладі освіти України.
Такі ж наслідки настають у разі повторної відмови у визнанні закладом освіти України результатів навчання, які особа здобула шляхом формальної освіти в іноземному закладі освіти.
Такі умови визначені пунктами 5 та 6 Порядку.
Нагадаю, що 15 червня 2025 року набули чинності зміни до статті 6 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Вона була доповнена частиною шостою такого змісту: “Громадяни України мають право на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом), у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України”.
ЯКІ ПРОПОЗИЦІЇ НАДАВАЛА ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН
Уважно опрацьовувала та надавала низку своїх пропозицій до проєкту зазначеної постанови. Нижче наводжу ключові з них.
ВИЗНАННЯ, А НЕ ОЦІНЮВАННЯ (!)
Передусім звертала увагу розробників акту на те, що назва проєкту передбачає визнання результатів навчання, але у тексті проєкту йшлося про оцінювання результатів навчання всіх змістових складових навчальних предметів (інтегрованих курсів). Вважаю, що такі бюрократичні перепони можуть викликати невдоволення серед учнів та їхніх батьків і вплинути на прийняття рішення про повернення в Україну. У той час як у багатьох країнах світу наших дітей приймають до шкіл за результатами двох іспитів (тестування) з предметів: мова країни перебування та математика, нераціонально вимагати оцінювання з усіх предметів.
Тому пропонувала, щоб заклад освіти України визначав обсяг і методи саме визнання, а не оцінювання результатів навчання особи з урахуванням змісту та специфіки навчальних предметів (інтегрованих курсів). Зокрема, щоб заклад освіти здійснював аналіз інформації щодо здобутих особою формальної (загальної середньої) освіти та результатів неформального навчання, перевіряв надану заявником інформацію та приймав відповідне рішення. Для подолання освітніх розривів особи окремо пропонувала, щоб за умови подання батьками особи чи особою, яка досягла повноліття, відповідної письмової заяви заклад освіти здійснював розробку індивідуального навчального плану. На жаль, ця моя концепція не була взята до уваги, хоча окремі важливі її аспекти були враховані.
ЗАРАХУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З ПРЕДМЕТІВ УКРАЇНОЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА
Пропонувала визнавати та зараховувати без проведення додаткового оцінювання результати навчання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента, що здобуті особою шляхом неформальної (позашкільної) освіти у верифікованих суб’єктів освітньої діяльності на підставі відповідної довідки про результати навчання. Також вносила пропозицію затвердити основні відомості, які мають бути в такій довідці, зокрема щодо мови навчання, щоб мати юридичну визначеність для всіх учасників освітнього процесу.
У частині зарахування результатів навчання з предметів українознавчого компонента без додаткового оцінювання ця пропозиція була врахована. Положення, які стосувалися довідки та її змісту, в Порядку не враховані.
Вважаю, що держава має створювати такі умови, щоб процедура визнання результатів була не забюрократизованою, а сприятливою. Якщо діти, перебуваючи за кордоном, знаходять можливість і час, щоб неформально здобувати освіту за українознавчим компонентом, вони повинні мати право зарахувати оцінки за такі предмети в українському закладі освіти.
НАЯВНІСТЬ У ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ МОЖЛИВОСТІ У ПЕВНИХ СИТУАЦІЯХ ПРОЙТИ ОЦІНЮВАННЯ НА ЗАГАЛЬНИХ ЗАСАДАХ
Пункт 5 проєкту Порядку пропонував, щоб результати навчання, які особа здобула шляхом формальної (загальної середньої) освіти, не потребували оцінювання, визнавалися та зараховувалися закладом освіти України шляхом співвіднесення шкали оцінювання результатів навчання, здобутих за кордоном, зі шкалою, що визначена системою оцінювання, затвердженою МОН. Але якщо інформація, що міститься в заяві та доданих до неї документах, не дозволяє ідентифікувати результати навчання особи для їхнього подальшого співвіднесення зі шкалою, що визначена системою оцінювання, затвердженою МОН, то щоб заклад освіти України відмовляв у їхньому визнанні із зазначенням підстав прийняття такого рішення. Також цей пункт пропонував, що уточнені (доповнені) заява та копії доданих до неї документів можуть повторно бути подані заявником до закладу освіти України відповідно до пункту 4 цього Порядку.
Тому пропонувала, щоб у визначених Порядком випадках, коли неможливо здійснити визнання результатів навчання без додаткового оцінювання, воно могло відбуватися шляхом їхнього оцінювання, що проводиться на загальних засадах, визначених законодавством для форми здобуття особою освіти у закладі освіти України.
Ця ідея була сприйнята: такі наслідки вирішили застосувати у разі повторної відмови у визнанні закладом освіти України результатів навчання, які особа здобула шляхом формальної освіти в іноземному закладі освіти.
А також за аналогією й у тому разі, коли особи не мають документів (їх копій), що підтверджують та/або дають змогу ідентифікувати результати їх навчання, або здобували неформальну освіту в інших суб’єктів освітньої діяльності, крім тих, що успішно пройшли верифікацію та обліковуються з використанням засобів автоматизованого комплексу менеджменту, (передбачено п. 6 Порядку).
ВРАХУВАННЯ МОВИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ОБЛІКУ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Переконана: дуже важливо, що документ передбачає створення переліку суб’єктів освітньої діяльності за кордоном та їх верифікацію. Пропонувала при формуванні переліку таких суб’єктів для їх верифікації звертати увагу на мову освітнього процесу, а також додати положення про те, що суб’єкт освітньої діяльності виключається з обліку у разі, якщо здійснює освітній процес мовою країни-агресора або ж здійснює пропаганду країни-агресора. Вважаю таку умову виключення безумовно необхідною. На жаль, деякі заклади освіти за кордоном маскуються під українські, а натомість послуговуються мовою країни-агресора, чинять пропагандистський вплив і дезінформують українських дітей та їх батьків. Раніше Служба освітнього омбудсмена вже попереджувала батьків про такі ситуації та рекомендувала уважно обирати школу для навчання дитини за кордоном: https://bit.ly/4lsL3DW
Тож пропоновані зміни були покликані вберегти українських дітей від інформаційного впливу та психологічного тиску країни-агресора і збереження їх ідентичності та зв’язку з Україною. Однак, на жаль, ці пропозиції не було враховано.
РОЗМІЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СУБ’ЄКТА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ
Пропонувала, щоб узагальнена інформація про суб’єкта освітньої діяльності розміщувалася у вільному доступі в мережі Інтернет. Це мало б сприяти прозорості та відкритості таких закладів освіти, доступності вибору закладу освіти, допомагати батькам та громадськості контролювати діяльність таких закладів. Однак, на жаль, ця пропозиція не була прийнята. Затверджений Порядок передбачає, що інформація про суб’єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття неформальної освіти, буде доступна для закладів освіти України та інших користувачів автоматизованого комплексу менеджменту за їх запитом, а перелік таких суб’єктів освітньої діяльності, що забезпечують здобуття неформальної освіти й обліковуються, буде розміщено на сайті МОН.
Зазначу, що отримувала звернення щодо зарахування результатів навчання, здобутих за кордоном. Також батьки, педагоги зверталися у соціальних мережах зі скаргами й проханнями надати роз’яснення. В учасників освітнього процесу викликало занепокоєння, зокрема виконання алгоритму зарахування оцінок, якщо дитина вчилася за кордоном на один, два або три класи нижче, ніж вона мала навчатись в Україні.
Неодноразово наголошувала на важливості того, щоб діти, які повертаються з закордонних закладів освіти, відчували те, що їх тут чекають. Тобто процес повернення має бути не заформалізований, а максимально сприятливий. Це не тільки питання визнання оцінок, це і потреба дати дітям можливість знову адаптуватися до навчання у нових умовах. Українським дітям варто допомогти, щоб вони не почувалися самотніми у колективі, дати їм спроможність звикнути до вже нового для них середовища.
