Олешківський ліцей №2

Кабінет Міністрів України постановою від 25 лютого 2026 р. № 241 вніс зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів (далі — Порядок). Коротко окреслю ці зміни.

ПРАЦІВНИКИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКІ ВЕДУТЬ ОБЛІК, МАЮТЬ ІНФОРМУВАТИ ПОЛІЦІЮ ПРО ТЕ, ЩО ДИТИНА НЕ ОХОПЛЕНА НАВЧАННЯМ

Відповідно до змін, розширено обов’язки працівників закладів освіти, які ведуть облік. Відповідальні працівники закладів освіти у разі виявлення дітей, не охоплених навчанням:

• вносять в автоматизованому комплексі менеджменту інформацію до профілю дитини про те, що вона не охоплена навчанням;
• інформують за допомогою електронних комунікацій уповноважені підрозділи органів Національної поліції з метою вжиття заходів, визначених законодавством (зміни до пункту 9 Порядку).

УТОЧНЕННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

Відповідальні працівники органів управління освіти, які отримують зведену інформацію про дітей, не охоплених навчанням, у розрізі закладів освіти своїх територіальних громад, не за потреби ініціюють, а ІНІЦІЮЮТЬ подання таких записів до уповноважених служб у справах дітей засобами автоматизованого комплексу менеджменту (зміни до пункту 13 Порядку).

Відповідно до змін, працівникам органів управління освіти надано право передавати інформацію про дітей, не охоплених навчанням, до територіального органу служби у справах дітей не лише з використанням засобів автоматизованого комплексу менеджменту, а в разі відсутності такої можливості — за допомогою електронних комунікацій. Інформація про відмітку в профілі дитини “не охоплена (не охоплений) навчанням” до територіального органу служби у справах дітей надсилається НЕВІДКЛАДНО (зміни до пункту 14 Порядку).

УТОЧНЕННЯ ЩОДО ОБОВ’ЯЗКІВ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ

Відповідальні працівники служби у справах дітей забезпечують у межах своєї компетенції:

• ведення обліку за результатами отримання в автоматизованому комплексі менеджменту або за допомогою електронних комунікацій інформації про дітей, не охоплених навчанням, та провадять діяльність, пов’язану з їх залученням (поверненням) до навчання, відповідно до законодавства;
• виявлення дітей дошкільного та шкільного віку, інформація про яких відсутня в автоматизованому комплексі менеджменту та/або Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, створення профілів таких дітей та/або інформування про таких дітей органу опіки і піклування за місцем їх проживання або перебування для сприяння в оформленні їм свідоцтв про народження (у разі відсутності);
• внесення змін до профілю дитини в автоматизованому комплексі менеджменту в разі наявності інформації про неї, що стала їм відома під час виконання службових (посадових) обов’язків;
• інформування органів управління у сфері освіти щодо необхідності забезпечення здобуття освіти дітьми, не охопленими навчанням (зміни до пункту 14 Порядку).

Ці зміни щодо взаємодії закладів освіти, органів управління освітою, поліції та служби у справах дітей допоможуть краще тримати на контролі питання виявлення та повернення до навчання дітей, які не охоплені навчанням.

Уряд України посилив механізми контролю за охопленням дітей дошкільною та загальною середньою освітою. Відповідні зміни затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 25 лютого 2026 року №241, якою оновлено Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів.

Прийняті норми спрямовані на вдосконалення міжвідомчої взаємодії між закладами освіти, органами управління освітою, службами у справах дітей та підрозділами Національної поліції з метою своєчасного виявлення дітей, не охоплених навчанням, і забезпечення їх повернення до освітнього процесу.

Обов’язок закладів освіти інформувати поліцію про дітей, не охоплених навчанням

Змінами розширено повноваження та відповідальність працівників закладів освіти, які ведуть облік дітей.

У разі виявлення дитини, яка не охоплена навчанням, відповідальні особи зобов’язані:

• внести відповідну інформацію до профілю дитини в автоматизованому комплексі менеджменту із зазначенням статусу «не охоплена (не охоплений) навчанням»;
• невідкладно поінформувати уповноважені підрозділи Національна поліція України засобами електронних комунікацій для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Таким чином, процедура реагування на випадки неохоплення навчанням стає більш чіткою та обов’язковою, а роль закладу освіти — активною і ініціативною.

Уточнення обов’язків органів управління освітою

Зміни також стосуються діяльності органів управління освітою територіальних громад.

Відтепер відповідальні працівники, які отримують зведену інформацію про дітей, не охоплених навчанням, у розрізі закладів освіти, не «за потреби ініціюють», а зобов’язані ініціювати подання відповідних записів до уповноважених служб у справах дітей через автоматизований комплекс менеджменту.

Крім того, передбачено можливість передавання інформації до територіального органу служби у справах дітей не лише через автоматизовану систему, а й засобами електронних комунікацій — у разі технічної відсутності доступу до комплексу.

Важливо, що інформація про відмітку в профілі дитини «не охоплена (не охоплений) навчанням» повинна надсилатися до служби у справах дітей невідкладно. Це підсилює принцип оперативності реагування та мінімізує ризики тривалого перебування дитини поза освітнім процесом.

Посилення ролі служби у справах дітей

Оновлений Порядок деталізує функції служб у справах дітей щодо роботи з дітьми, не охопленими навчанням.

Відповідальні працівники служби забезпечують:

• ведення обліку на підставі отриманої через автоматизований комплекс або електронні комунікації інформації про дітей, не охоплених навчанням;
• здійснення заходів із залучення або повернення таких дітей до навчання відповідно до чинного законодавства;
• виявлення дітей дошкільного та шкільного віку, відомості про яких відсутні в автоматизованому комплексі та/або Державному реєстрі актів цивільного стану громадян;
• створення профілів таких дітей або інформування органу опіки і піклування за місцем проживання чи перебування дитини для сприяння оформленню свідоцтва про народження у разі його відсутності;
• внесення змін до профілю дитини в разі отримання нової інформації під час виконання службових обов’язків;
• інформування органів управління освітою про необхідність забезпечення здобуття освіти дітьми, не охопленими навчанням.

Таким чином, служба у справах дітей отримує чітко окреслений алгоритм дій щодо міжвідомчої взаємодії та супроводу кожного випадку.

Практичне значення змін для системи освіти

Прийняті зміни формують системний підхід до обліку дітей дошкільного і шкільного віку, підвищують персональну відповідальність посадових осіб та забезпечують оперативну взаємодію між суб’єктами державної політики у сфері захисту прав дитини.

Оновлений механізм спрямований на:

• підвищення рівня охоплення дітей освітою;
• своєчасне виявлення випадків порушення права дитини на навчання;
• мінімізацію соціальних ризиків;
• посилення контролю за виконанням законодавства у сфері освіти та захисту прав дітей.

Зміни, запроваджені постановою №241, створюють правові передумови для більш ефективного виявлення та повернення до навчання дітей, які з різних причин залишилися поза освітнім процесом, і сприяють посиленню державної гарантії права кожної дитини на освіту.

24 лютого 2026 року була проведена година спілкування для учнів 9-Б класу на тему «24 лютого: 4 роки незламності України». Захід був присвячений річниці подій, що назавжди розділили життя кожного українця на «до» та «після».

Цей день про те, що сьогоднішні дев’ятикласники — це покоління, чиє дорослішання припало на час найважчих випробувань для нашої державності. Розуміння витоків російсько-української війни, яка триває вже понад 11 років, та усвідомлення масштабів спротиву останніх чотирьох років є критично важливим для формування національної свідомості. Тема незламності — це не лише про історію, це про формування внутрішнього стрижня молоді, яка невдовзі візьме на себе відповідальність за відбудову країни.

Метою заходу було: – осмислення історичного шляху: – – проаналізувати хронологію 1461 дня повномасштабної боротьби та зрозуміти мету ворога — знищення української ідентичності.

-Вшанувати героїзм: Віддати шану воїнам ЗСУ, волонтерам та кожному українцю, чия стійкість стала прикладом для всього світу.

Мотивувати учнів до особистого внеску у перемогу через навчання та активну громадянську позицію, адже майбутнє України — у руках молоді.

Під час зустрічі учні 9-Б класу не лише працювали з фактами та цифрами, а й ділилися власними роздумами про те, як війна змінила кожного з нас. Особливу увагу приділили темі міжнародної підтримки та єдності нації, яка стала «екзистенційним випробуванням» на виживання.

Завершився захід дискусійною платформою «Відновлення. Перемога. Мир», де ліцеїсти змогли висловити своє бачення відбудови суверенної України.

Ми впевнені: сила, мудрість та єдність — це ключі, якими наше покоління відкриє двері до справедливого миру.

До Міжнародного дня рідної мови, 21 лютого, у 5-х класах було проведено інтелектуально-розважальну гру «Мовознавчики-шоу».
На початку учні дізналися про історію свята, про те, чому саме 21 лютого світ відзначає цей день та яке значення має рідна мова для кожного народу.
Далі учні працювали у форматі раундів, виконуючи різноманітні мовні завдання: відповідали на запитання «так чи ні», розгадували фразеологізми за малюнками, складали слова, добирали українські відповідники до запозичень, знаходили антоніми та виправляли суржикові вислови.
Окрім цього, діти долучилися до інтерактивної вправи «Мовне “сміття” та “скарби”» на платформі Padlet. Учні записували слова, від яких хочуть відмовитися у своєму мовленні, та слова, які прагнуть використовувати частіше.
Уроки пройшли активно та пізнавально, а головне — ще раз нагадало про цінність і красу української мови.

Управління освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту Олешківської міської ради інформує про проведення у лютому 2026 року інформаційної кампанії щодо конкурсу бюджетних грантів, які реалізовує Український молодіжний фонд (УМФ).

Відповідно до резолюції Херсонської обласної державної адміністрації від 19.02.2026 № 2522/0-26/01-01-57, з метою реалізації державної молодіжної політики, підтримки ініціатив молоді та розвитку молодіжного середовища в Україні оголошено конкурси з надання державної підтримки молодіжним та дитячим громадським об’єднанням, а також іншим суб’єктам молодіжної роботи шляхом надання бюджетних грантів за рахунок коштів державного бюджету.

Основні напрями фінансування у 2026 році:

🔹 Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості.
🔹 Розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді.
🔹 Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді.

Грантова підтримка спрямована на реалізацію проєктів у сферах:

• волонтерської діяльності;
• психоемоційної підтримки;
• безбар’єрності;
• економічної активності молоді;
• розвитку молодіжного лідерства та громадянської участі.

Фінансування надається у формі проєктної підтримки. Порядок надання бюджетних грантів затверджений Кабінет Міністрів України та регламентує процедуру подачі заявок і отримання коштів.

Інформаційна кампанія

Український молодіжний фонд організовує системну інформаційну кампанію в регіонах України з метою широкого інформування молоді про можливості участі у конкурсах.

У межах кампанії передбачено:

• публікації на офіційних сайтах та у соціальних мережах;
• проведення презентацій грантових можливостей;
• брифінги та публічні виступи;
• поширення інформації через заклади освіти та інші інформаційні канали.

Інформація про конкурс розміщена на офіційних ресурсах УМФ. Детальні умови участі, вимоги до заявників та терміни подачі заявок можна знайти на офіційних сторінках фонду, зокрема у соціальній мережі Facebook.

Закликаємо активну молодь, громадські об’єднання та ініціативні групи скористатися можливістю отримати державну підтримку для реалізації власних проєктів та розвитку молодіжного середовища у 2026 році.

https://uyf.gov.ua/programs

Лист МОН від 05.02.2026 р. №1/2199-26 “Про дотримання мовного законодавства”

Міністерство освіти і науки України (МОН) виступило з офіційним зверненням щодо необхідності суворого дотримання мовного законодавства в освітньому середовищі. У листі, підписаному заступницею Міністра Надією Кузьмичовою від 5 лютого 2026 року, наголошується, що в умовах тривалої збройної агресії РФ функціонування державної мови має стратегічне значення для національної безпеки та ідентичності.

Українська мова — не лише на уроках. Згідно з чинним законодавством, мовою освітнього процесу в Україні є державна мова. Міністерство нагадує, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані використовувати українську мову під час виконання своїх обов’язків. Це правило розповсюджується на весь робочий час, зокрема на:

• навчальні заняття;

• перерви;

• виховні заходи;

• спілкування в позаурочний час.

Крім того, зазначається, що батьки учнів також мають дотримуватися вимог законодавства та послуговуватися українською мовою у спілкуванні з дітьми та педагогами.

Відповідальність та механізми скарг. Причиною посилення уваги до цього питання стали часті звернення громадян та повідомлення у ЗМІ щодо випадків ігнорування мовних норм у школах. Відповідальність за дотримання законодавства покладено безпосередньо на керівників закладів освіти.

У разі порушення мовного закону будь-яка особа може подати скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови протягом шести місяців з дня виявлення порушення. За недотримання норм передбачено накладення штрафів.

Допомога у вивченні мови. Для вирішення проблеми використання російської мови, що часто зумовлена звичками родинного спілкування, МОН пропонує використовувати доступні ресурси для вдосконалення знань:

• Онлайн-курс «мовА моЯ» з пізнавальними матеріалами про Україну.

• Уроки та завдання на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

• Безкоштовні курси та розмовні клуби, інформація про які розміщена на сайті мовного Омбудсмена.

Міністерство закликає керівників освітніх підрозділів взяти питання мовного режиму під особистий контроль та активізувати роз’яснювальну роботу серед учнів та батьків.

Вже чотири роки українські військові, добровольці та всі сили оборони мужньо захищають нашу державу від повномасштабної агресії росії. Чотири роки стійкості, єдності й боротьби за свободу, гідність і майбутнє України.

Освітній центр у співпраці з Національним військово-історичним музеєм України анонсує Всеукраїнський онлайн-захід до 4-х роковин вторгнення.

📝 Під час заходу згадаємо важливі дати Війни за Незалежність України: 19 лютого 2014 року – початок збройної агресії рф та окупації частини українських територій, і 24 лютого 2022 року – день повномасштабного вторгнення в нашу державу, що стало великою війною за нашу незалежність і свободу.

💙💛 До нас долучаться неймовірно цікаві гості, історики, представники Парламенту. А також ми почуємо важливі слова від тих, хто захищав і захищає нашу країну.

☺️ Ну і звісно, ми проведемо спеціальну вікторину, переможець якої отримає особливий приз.

😉 Буде дууууже цікаво!

👇 Поспішайте зареєструватися! Чекаємо саме на вас!

Коли? 24 лютого

⏰ Час: 14:00

Де? Онлайн-платформа Zoom та трансляція в Youtube.

✏️ Реєстрація:

✅ Індивідуальна: https://forms.gle/4qUAKJwZnBAtdNMx8

✅ Реєстрація класами: https://forms.gle/VaGEha2sH9bMb76i9

https://znayshov.com/News/Details/vseukrainskyi_onlain_zakhid_do_4_kh_rokovyn_vtorhnennia

11 лютого Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 260 голосами. Він передбачає встановлення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00 на вшанування загиблих внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Згідно закону, відтепер хвилина мовчання — це щоденний комеморативний захід у сфері національної пам’яті на загальнонаціональному рівні.

У пояснювальній записці законопроєкту йдеться про те, що «щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання є важливим ритуалом подяки, пошани та пам’яті, який консолідує українське суспільство, формує культуру пам’яті, зміцнює відчуття єдності та національної ідентичності в умовах війни».

Відтепер органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечуватимуть інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери їх управління, оголошувати загальнонаціональну хвилину мовчання через медіа (засоби масової інформації) незалежно від форми власності, системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.

Окрім того в Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» додано норму про те, що щороку, в четверту суботу листопада о 16 годині 00 хвилин, проводиться ритуал подяки, пошани та пам’яті — загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочинається всеукраїнська акція «Запали свічку».

Нагадаємо, що ритуал загальнонаціональної хвилини мовчання своїм Указом запровадив Президент України Володимир Зеленський у березні 2022 року. Український інститут національної пам’яті спільно з ГО «Вшануй» розробив проєкт церемоніалу для щоденного вшанування цивільних та військових, що загинули від агресії РФ, з пропозицією використовувати медіа та системи оповіщення. У грудні 2025 року народні депутати Верховної Ради проголосували за загальнонаціональну хвилину мовчання  — підтримали в першому читанні.

Для учнів 1-А класу була проведена ранкова зустріч, присвячена Дню безпечного Інтернету. Метою заходу стало формування у наймолодших школярів уявлення про безпечну поведінку в мережі Інтернет та розвиток відповідального ставлення до використання цифрових технологій.

Під час зустрічі учні в доступній та ігровій формі ознайомилися з основними правилами безпечної роботи в Інтернеті, дізналися, як правильно поводитися в онлайн-просторі, чому важливо не поширювати особисту інформацію та звертатися по допомогу до дорослих у разі виникнення небезпечних ситуацій.

Захід сприяв підвищенню рівня обізнаності першокласників щодо культури онлайн-спілкування та формуванню навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі.

У лютому 2026 року в Україні традиційно вшановуватимуть День Героїв Небесної Сотні — день пам’яті українців, які віддали своє життя за свободу, гідність і європейський вибір нашої держави під час Революції Гідності.

З цієї нагоди Національний музей Революції Гідності розпочав загальнонаціональну інформаційну та соціальну кампанію, покликану нагадати про подвиг Героїв Небесної Сотні та підкреслити його незгасну актуальність у сучасній боротьбі українського народу за незалежність і свободу.

Символ кампанії

Візуальним образом кампанії стало зображення майданівців із дерев’яними щитами у момент спротиву. Ця композиція відсилає до одного з найвідоміших символів перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — встановлення прапора на острові Іодзіма.
Автор роботи — український графік, нині військовослужбовець Олександр Ком’яхов. Зображення створене на замовлення Національного музею Революції Гідності та є вільним для використання і поширення.

Соціальний флешмоб #ЦеПроСвободу

У межах кампанії традиційно відбудеться всеукраїнський флешмоб у соціальних мережах Facebook та Instagram із хештегом #ЦеПроСвободу.

Його ідея — заохотити українців ділитися:

• спогадами про події Революції Гідності;
• особистими роздумами про свободу, гідність і громадянську відповідальність;
• світлинами та свідченнями, пов’язаними з Майданом.

Такі дописи є надзвичайно важливими для формування національної пам’яті та збереження живих свідчень історичних подій, які Музей Майдану опрацьовує і зберігає для майбутніх поколінь.

Освітні та методичні матеріали

Науковцями Національного музею Революції Гідності підготовлено методичні посібники для педагогів, а також інформаційно-просвітницькі матеріали для роботи з учнівською молоддю та проведення заходів національно-патріотичного спрямування.

Окрему цінність має посібник
«Небесна Сотня. Путівник героїчними стежками Майдану», який може бути використаний під час виховних годин, уроків історії, заходів пам’яті та класних обговорень.

Позиція ліцею

Колектив Олешківського ліцею підтримує ініціативи, спрямовані на збереження історичної пам’яті, виховання патріотизму та громадянської свідомості учнів. Вшанування Героїв Небесної Сотні — це не лише згадка про минуле, а й усвідомлення відповідальності за майбутнє України.

Запрошуємо педагогів, учнів та батьків долучатися до заходів, присвячених Дню Героїв Небесної Сотні, брати участь у флешмобі #ЦеПроСвободу та використовувати підготовлені інформаційні матеріали у навчально-виховній діяльності.

Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротьбу за свободу.

Всі посилання на матеріали в документі:

1520–0-26–01-01-60