Голодомор 1932–1933 років — один із найтрагічніших злочинів ХХ століття, що забрав мільйони життів українців. Це був свідомо організований акт геноциду, здійснений тоталітарним комуністичним режимом з метою знищення українського народу як національної та політичної спільноти.
У 2025 році День пам’яті жертв Голодомору припадає на 22 листопада. Цього дня учнівський та педагогічний колектив Олешківського ліцею №2 долучається до загальнонаціонального вшанування пам’яті невинно загиблих.
Матеріал підготовлено на основі Інформаційних матеріалів до 92-х роковин Голодомору, підготовлених Українським інститутом національної пам’яті (документ: ІМ до Голодомору 2025 № 2997/8.1-06-25 від 07.11.2025)
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ТРАГЕДІЇ
У 1920–1930-х роках українське суспільство розвивалося всупереч політиці СРСР:
- відбувався культурний ренесанс;
- зміцнювався національний рух;
- зберігалася традиційна селянська економіка — основа української ідентичності.
Для комуністичного керівництва це становило загрозу. Тому наприкінці 1920-х почалися:
- насильницькі хлібозаготівлі (1928);
- колективізація, що викликала масові повстання — лише у 1930 році їх було понад 4 тисячі;
- розкуркулення: понад 352 тис. українських господарств знищено або депортовано.
У 1932 році невдоволення українців досягло піку — 56% усіх протестів у СРСР припадало саме на Україну
У відповідь Кремль розпочав реалізацію плану з підкорення України через штучний голод.
ЯК СТВОРЮВАВСЯ ГОЛОДОМОР
За документами Українського інституту національної пам’яті, механізм Голодомору включав:
1. Нереальні плани хлібозаготівель (літо 1932)
Україні нав’язали завищені показники, виконати які було неможливо.
2. “Закон про п’ять колосків” (7 серпня 1932)
За будь-яку спробу врятуватися — зібрати залишки зерна на полі — людей карали тривалими тюремними строками.
3. Тотальні обшуки та конфіскації (осінь 1932 — зима 1933)
Створювалися загони активістів, які забирали з домівок усе їстівне, аж до останньої картоплини.
4. “Чорні дошки”
До списків заносили цілі села та райони. Це означало:
- повну блокаду,
- заборону торгівлі,
- вилучення всіх ресурсів,
- приречення населення на смерть.
5. Заборона виїзду (22 січня 1933)
Сталін особисто підписав директиву, яка забороняла українцям покидати територію УСРР.
За півтора місяці затримано 220 тисяч селян, з яких понад 186 тисяч повернули назад помирати від голоду.
6. Знищення української інтелігенції та освіти
14 грудня 1932 року ухвалено постанову про ліквідацію українських шкіл на Кубані, переслідування культурних діячів і «очищення» України від «націоналістичних елементів».
Таким чином Голодомор поєднав фізичне знищення народу та ідеологічний наступ на його культуру та ідентичність.
МАСШТАБ ТРАГЕДІЇ
Точну кількість жертв неможливо визначити через цілеспрямоване приховування інформації.
Але дослідники сходяться на тому, що загинули мільйони українців.
Особливо страшною була смертність дітей — у багатьох районах у вересні 1933 року до шкіл не повернулися дві третини учнів.
Найбільше постраждали області центру:
- Полтавська,
- Київська,
- Черкаська,
- Кіровоградська, де в окремих районах за 1933 рік вимерло понад половину населення.
ПОДОЛАННЯ ЗМОВИ МОВЧАННЯ
Радянська влада робила все, щоб світ не дізнався про злочин:
- у документах заборонялося вказувати причину смерті;
- книги реєстрації смертей за 1932–1933 роки знищували;
- журналістів вводили в оману.
Та правду вдалося прорвати завдяки мужності окремих людей.
Серед них:
- журналісти М. Маґґерідж та Ґарет Джоунз;
- митрополит Андрей Шептицький;
- дослідники української діаспори.
З 1990-х років Голодомор почали визнавати геноцидом на міжнародному рівні. Станом на сьогодні це зробили понад 30 країн світу та провідні міжнародні організації.
ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ “ЗАПАЛИ СВІЧКУ”
Символ вшанування — свічка пам’яті.
Вперше ідею запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс.
Він писав:
«Свічка, що мерехтить у вікні, — гідна відповідь тим, хто питав: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?»
22 листопада о 16:00 Україна схилить голови в загальнонаціональній хвилині мовчання, а після заходу сонця запалить свічки на підвіконнях.
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
У документі Українського інституту національної пам’яті наведено добірку корисних матеріалів:
- відеоісторії;
- документальні фільми;
- виставки;
- книги та спогади очевидців;
- онлайн-ресурси.
Рекомендуємо ознайомитися з ними для поглибленого вивчення теми Голодомору.
Повний документ доступний у матеріалах ліцею:
«Інформаційні матеріали до 92-х роковин Голодомору 1932–1933 років»
ПАМ’ЯТАЄМО. ЄДНАЄМОСЯ. НЕ ДАМО ПОВТОРИТИ
Сьогодні, коли Україна знову переживає агресію, пам’ять про Голодомор нагадує:
- ми маємо берегти свою державність;
- цінувати свободу;
- не дозволити повторення злочинів тоталітарних режимів.
Героїзм предків і сила українського духу — основа нашої незламності.