Дитинство сильніше за війну. Любов — сильніша за відстань. 💛💙
✨ Метаопис:
Олешківський ліцей, що нині працює дистанційно, вітає своїх учнів і батьків із Днем захисту дітей, який тепер відзначається 20 листопада. Навіть попри війну та окупацію, ми зберігаємо найцінніше — дитинство, мрії та віру в Україну.
🕊️ День, що об’єднує весь світ
Згідно з Указом Президента України №355/2025, День захисту дітей тепер відзначається 20 листопада — у день, коли весь світ святкує Всесвітній день дитини.
Саме 20 листопада ООН ухвалила Декларацію прав дитини (1959) і Конвенцію про права дитини (1989) — документи, які проголошують найважливіше: 👉 кожна дитина має право на життя, безпеку, освіту і щастя.
💛 Ми — поруч, навіть якщо розділені відстанню
Наш Олешківський ліцей сьогодні працює дистанційно. Ми не маємо змоги зустрічатися щодня у шкільних коридорах, але кожен урок, кожне повідомлення, кожна дитяча усмішка є доказом: освіта, турбота і любов — непереможні.
Наші діти — найсильніші. Вони вчаться, мріють, допомагають, підтримують. І навіть у найважчі часи залишаються світлом, яке не гасне. 🌟
🎨 Дитинство триває, попри все
👧 Усміхнись — навіть якщо важко. 🧒 Згадай, що ти важливий. 💬 Повір, що добро повертається. 🌍 І пам’ятай: ми — одна родина, а Україна обов’язково буде вільною! 🇺🇦
Зі святом дитинства, мрій і надії, дорогі наші діти, батьки та колеги! Хай у кожній родині живе віра, у кожному серці — любов, а в кожній дитині — Україна. 💙💛
З теплом і турботою — колектив Олешківського ліцею
19 листопада до Дня захисту дітей у нашому ліцеї було проведено пізнавально-ігровий захід для учнів 1–4 класів. Заняття відбулося в онлайн-форматі та було спрямоване на те, щоб у доступний, цікавий і доброзичливий спосіб ознайомити наймолодших школярів із їхніми основними правами та навчити дітей розуміти, що кожна дитина важлива, цінна і має бути захищеною.
Під час заходу учні за допомогою яскравих ілюстрацій та коротких ситуаційних завдань дізнавалися, що таке права дитини та чому вони потрібні. Діти вчилися розрізняти правильну та неправильну поведінку дорослих і однолітків у простих життєвих ситуаціях. Учні активно долучалися до обговорення та ділилися власними думками.
Особливо захопливою для дітей стала частина заняття, де вони разом визначали, що є правом, а що — його порушенням. Малюки натхненно відповідали на запитання, вчилися говорити, що їм подобається або не подобається, та розуміти, що вони мають право на гру, навчання, дружбу, відпочинок і турботу.
Захід пройшов у світлій, доброзичливій атмосфері, подарував дітям позитивні емоції та нові знання. Наймолодші школярі отримали важливе розуміння того, що їхні права існують не лише на словах, а й у повсякденному житті, і що вони завжди можуть звернутися по допомогу до дорослих.
18 листопада до Дня захисту дітей учнівське самоврядування нашого ліцею провело пізнавально-інтерактивний онлайн-захід для учнів 5–8 класів. Метою зустрічі було ознайомити школярів із їхніми основними правами, показати важливість захисту дитини у сучасному світі та сформувати розуміння того, як права реалізуються у повсякденному житті, зокрема в умовах воєнного стану.
Під час заходу учні переглянули презентацію про історію Дня захисту дітей, дізналися, чому саме 20 листопада є важливою датою для всіх дітей світу та познайомилися з ключовими положеннями Конвенції ООН про права дитини. Особливу увагу було приділено темам онлайн-безпеки, умінню захищати свої персональні дані, розпізнавати ризики в інтернеті та відповідально поводитися у цифровому просторі.
Учнівське самоврядування підготувало цікаві активності, серед яких — інтерактивна вікторина у форматі Kahoot. Діти активно брали участь, відповідали на запитання, закріплювали знання про свої права та демонстрували високий рівень обізнаності. Переможці вікторини отримали віртуальні відзнаки, а всі учасники — гарний настрій і нові корисні знання.
Захід пройшов у дружній та активній атмосфері, сприяв формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до власних прав, уміння звертатися по допомогу та дбати про власну безпеку.
Голодомор 1932–1933 років — один із найтрагічніших злочинів ХХ століття, що забрав мільйони життів українців. Це був свідомо організований акт геноциду, здійснений тоталітарним комуністичним режимом з метою знищення українського народу як національної та політичної спільноти.
У 2025 році День пам’яті жертв Голодомору припадає на 22 листопада. Цього дня учнівський та педагогічний колектив Олешківського ліцею №2 долучається до загальнонаціонального вшанування пам’яті невинно загиблих.
Матеріал підготовлено на основі Інформаційних матеріалів до 92-х роковин Голодомору, підготовлених Українським інститутом національної пам’яті (документ: ІМ до Голодомору 2025 № 2997/8.1-06-25 від 07.11.2025)
ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ТРАГЕДІЇ
У 1920–1930-х роках українське суспільство розвивалося всупереч політиці СРСР:
відбувався культурний ренесанс;
зміцнювався національний рух;
зберігалася традиційна селянська економіка — основа української ідентичності.
Для комуністичного керівництва це становило загрозу. Тому наприкінці 1920-х почалися:
насильницькі хлібозаготівлі (1928);
колективізація, що викликала масові повстання — лише у 1930 році їх було понад 4 тисячі;
розкуркулення: понад 352 тис. українських господарств знищено або депортовано.
У 1932 році невдоволення українців досягло піку — 56% усіх протестів у СРСР припадало саме на Україну
У відповідь Кремль розпочав реалізацію плану з підкорення України через штучний голод.
ЯК СТВОРЮВАВСЯ ГОЛОДОМОР
За документами Українського інституту національної пам’яті, механізм Голодомору включав:
1. Нереальні плани хлібозаготівель (літо 1932)
Україні нав’язали завищені показники, виконати які було неможливо.
2. “Закон про п’ять колосків” (7 серпня 1932)
За будь-яку спробу врятуватися — зібрати залишки зерна на полі — людей карали тривалими тюремними строками.
3. Тотальні обшуки та конфіскації (осінь 1932 — зима 1933)
Створювалися загони активістів, які забирали з домівок усе їстівне, аж до останньої картоплини.
4. “Чорні дошки”
До списків заносили цілі села та райони. Це означало:
повну блокаду,
заборону торгівлі,
вилучення всіх ресурсів,
приречення населення на смерть.
5. Заборона виїзду (22 січня 1933)
Сталін особисто підписав директиву, яка забороняла українцям покидати територію УСРР. За півтора місяці затримано 220 тисяч селян, з яких понад 186 тисяч повернули назад помирати від голоду.
6. Знищення української інтелігенції та освіти
14 грудня 1932 року ухвалено постанову про ліквідацію українських шкіл на Кубані, переслідування культурних діячів і «очищення» України від «націоналістичних елементів».
Таким чином Голодомор поєднав фізичне знищення народу та ідеологічний наступ на його культуру та ідентичність.
МАСШТАБ ТРАГЕДІЇ
Точну кількість жертв неможливо визначити через цілеспрямоване приховування інформації. Але дослідники сходяться на тому, що загинули мільйони українців.
Особливо страшною була смертність дітей — у багатьох районах у вересні 1933 року до шкіл не повернулися дві третини учнів.
Найбільше постраждали області центру:
Полтавська,
Київська,
Черкаська,
Кіровоградська, де в окремих районах за 1933 рік вимерло понад половину населення.
ПОДОЛАННЯ ЗМОВИ МОВЧАННЯ
Радянська влада робила все, щоб світ не дізнався про злочин:
у документах заборонялося вказувати причину смерті;
книги реєстрації смертей за 1932–1933 роки знищували;
журналістів вводили в оману.
Та правду вдалося прорвати завдяки мужності окремих людей. Серед них:
журналісти М. Маґґерідж та Ґарет Джоунз;
митрополит Андрей Шептицький;
дослідники української діаспори.
З 1990-х років Голодомор почали визнавати геноцидом на міжнародному рівні. Станом на сьогодні це зробили понад 30 країн світу та провідні міжнародні організації.
ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ “ЗАПАЛИ СВІЧКУ”
Символ вшанування — свічка пам’яті. Вперше ідею запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс. Він писав:
«Свічка, що мерехтить у вікні, — гідна відповідь тим, хто питав: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?»
22 листопада о 16:00 Україна схилить голови в загальнонаціональній хвилині мовчання, а після заходу сонця запалить свічки на підвіконнях.
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
У документі Українського інституту національної пам’яті наведено добірку корисних матеріалів:
відеоісторії;
документальні фільми;
виставки;
книги та спогади очевидців;
онлайн-ресурси.
Рекомендуємо ознайомитися з ними для поглибленого вивчення теми Голодомору. Повний документ доступний у матеріалах ліцею: «Інформаційні матеріали до 92-х роковин Голодомору 1932–1933 років»
ПАМ’ЯТАЄМО. ЄДНАЄМОСЯ. НЕ ДАМО ПОВТОРИТИ
Сьогодні, коли Україна знову переживає агресію, пам’ять про Голодомор нагадує:
ми маємо берегти свою державність;
цінувати свободу;
не дозволити повторення злочинів тоталітарних режимів.
Героїзм предків і сила українського духу — основа нашої незламності.
У 8-Б класі Олешківського ліцею №2 було проведено Годину пам’яті «Жнива скорботи», присвячену вшануванню жертв Голодомору 1932–1933 років — одного з найтрагічніших періодів в історії України.
Мета заходу – ознайомити учнів із страшними сторінками минулого, розкрити причини та наслідки штучного голоду, виховувати співчуття, людяність та громадянську свідомість.
Під час заходу учні дізналися про поняття «геноцид», «штучний Голодомор», «розкуркулення», а також про партійних діячів, причетних до організації цієї трагедії.
Школярі прослухали поезії, що передають біль, страждання та відчай людей того часу, а також переглянули відеоматеріали, які допомогли глибше усвідомити масштаб подій 30-х років ХХ століття.
Окрему увагу приділили огляду пам’ятників і меморіалів Голодомору, розташованих у різних країнах світу, що нагадують про необхідність збереження історичної пам’яті та недопущення подібних трагедій у майбутньому.
Година пам’яті стала важливим кроком у формуванні в учнів поваги до історії власного народу, розвитку почуття відповідальності та розуміння цінності людського життя.
17 листопада в ліцеї було проведено інтерактивну бесіду-презентацію для учнів 9–11 класів на тему «Дитинство змінюється, але права залишаються». Метою заходу було сформувати у старшокласників розуміння важливості захисту прав дитини в умовах сучасних викликів, привернути увагу до проблем, з якими стикаються діти під час війни, а також розвинути вміння усвідомлювати власні права та відповідально користуватися ними. Крім того, заходом було охоплено питання безпечної поведінки в інтернеті та в медіапросторі.
Під час заняття учні ознайомилися з основними правами дітей та їх значенням для суспільства, а також з реальними прикладами з життя, коли права дітей порушуються, зокрема через війну. Обговорено статистику та історії дітей, які стали жертвами військових конфліктів. Велику увагу було приділено питанням, що стосуються змін у дитинстві, як війна впливає на фізичний і психологічний розвиток дітей, а також як важливо підтримувати нормальний розвиток навіть у таких важких умовах.
Важливою частиною заходу стало обговорення прав дітей в інтернеті. Учні отримали знання щодо важливості захисту особистої інформації, а також як реагувати на небезпеки в онлайн-просторі. Наприкінці заходу кожен учасник поділився своїми думками щодо того, що для нього найбільш важливе в сучасному дитинстві і як забезпечити захист прав дітей на всіх рівнях.
Таким чином, захід сприяв формуванню в учнів відповідального ставлення до власних прав та обов’язків, а також поглибленому розумінню важливості захисту прав дітей в умовах сучасних реалій.
Щороку, у четверту суботу листопада, Україна схиляє голови у скорботі, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років — страшного злочину, який став геноцидом українського народу. У 2025 році цей день припадає на 22 листопада.
📖 Історична правда, яку ми маємо пам’ятати
Голодомор був штучно створений комуністичним тоталітарним режимом, очолюваним Сталіним, для придушення українського народу, який прагнув свободи і державності.
У 1932–1933 роках в Україні радянська влада:
насильно вилучала зерно, продукти та навіть насіннєвий матеріал;
блокувала цілі села, заносячи їх на “чорні дошки”;
забороняла селянам виїзд у пошуках порятунку;
переслідувала і карала всіх, хто намагався допомогти голодуючим.
Тисячі українських сіл були приречені на смерть. Щохвилини гинуло понад 17 осіб, щогодини — понад тисяча. За один лише 1933 рік, за підрахунками істориків, загинуло від 4 до 7 мільйонів людей.
Жахіття Голодомору вдарило насамперед по дітях: у вересні 1933 року за шкільні парти не повернулося понад дві третини учнів. Постраждали найбільше Полтавщина, Черкащина, Київщина, Кіровоградщина, Поділля, Одещина, Дніпропетровщина — регіони, де в окремих селах вимерло понад половину населення.
⚖️ Чому це було геноцидом?
Метою злочину було знищення українців як національної групи. Сталін прагнув зламати дух нації, стерти пам’ять про державність і позбавити Україну права на самостійність. У 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор геноцидом українського народу. Станом на 2025 рік 28 держав світу, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи офіційно визнали цей злочин геноцидом.
🌍 Пам’ять, що об’єднує покоління
Світ дізнавався про Голодомор завдяки небайдужим журналістам і дослідникам. Першим заговорили правду британці Ґарет Джоунз і Малколм Маґґерідж, а духовний голос українців із Заходу підняв митрополит Андрей Шептицький, який звернувся до світу словами: «Україна в передсмертних судорогах». Згодом американський юрист Рафаель Лемкін, який увів у світовий правовий обіг поняття “геноцид”, назвав Голодомор “класичним прикладом геноциду”.
🕯 Акція «Запали Свічку пам’яті»
Традиція запалювати свічку у вікні на знак пам’яті про заморених голодом людей з’явилася завдяки американському досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу. Він писав:
“Коли кожен громадянин цієї землі запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих — це буде гідною відповіддю на запитання: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?”
22 листопада о 16:00 — у час Загальнонаціональної хвилини мовчання — зупинімося на мить. Згадаймо невинно убієнних. А коли стемніє — запалімо свічку пам’яті у своїх вікнах, щоб її полум’я зігріло душі тих, хто пішов у небуття від голоду, і стало символом нашої віри у життя, правду і перемогу.
💙💛 Ми — нащадки тих, кого не зламали
Сьогодні, у час нової боротьби з російським агресором — спадкоємцем тоталітарного зла, — наша пам’ять про Голодомор додає нам сили. Ми знаємо: українців можна морити голодом, палити, бомбити, але знищити — неможливо. Бо у наших серцях палає вогонь пам’яті, гідності й любові до рідної землі.
З метою поглиблення знань учнів про історію рідного міста, формування патріотичних почуттів та виховання поваги до національних героїв і подій, що стали визначними для України, 11 листопада в нашому ліцеї був проведений захід, присвячений Дню звільнення Херсону. Захід був організований для учнів 5-6 класів.
Учні ознайомились з важливими історичними подіями, що сталися під час окупації та звільнення Херсону. Переглянули документальне відео з архівними кадрами та свідченнями очевидців, що допомогло краще усвідомити масштаби подій і значення цієї дати для нашої країни. Учні також пройшли вікторину на платформі, перевіривши свої знання про історію міста та події, пов’язані з його звільненням. Вікторина мала форму “Правда чи Брехня”, що дозволило обговорити важливі історичні факти та осмислити значення цих подій для рідного міста.
У завершення заходу учні написали свої побажання рідному місту та Херсону на платформі Padlet:
Цей етап дав можливість висловити свої думки та почуття, а також проявити підтримку рідному місту та надії на його мирне майбутнє.
Захід пройшов успішно, сприяв розвитку патріотичних почуттів серед учнів, поглибленню знань про історію Херсону та його звільнення. Учні виявили активність під час вікторини, показали зацікавленість у темі та проявили свої емоції через творчі побажання на платформі. Заходи такого формату сприяють кращому усвідомленню важливості історичних подій та формуванню відповідальності за майбутнє рідного міста та країни.
«Ми захоплюємося вашою силою духу, з якою ви витримали темряву окупації, вітали ЗСУ та продовжуєте жити і боротися під ворожим вогнем. Ви показали всьому світу, що таке справжня українська незламність. Дякуємо вам за вашу стійкість, терпіння та віру. Ми вами пишаємося і чекаємо на той день, коли зустрінемось у мирному Херсоні!»
Саме такими словами підтримки й шани учні 5-А класу Олешківського ліцею №2 Олешківської міської ради звертаються до жителів Херсона у третю річницю звільнення міста від російської окупації.
На знак вдячності та любові до рідного краю діти створили яскравий колаж із одним із найвідоміших, найсолодших і найемоційніших символів Херсонщини — кавуном 🍉, який виготовили власними руками.
Ця робота — не просто творчий проєкт, а щирий вияв гордості, єдності та віри у Перемогу. Херсон — вільний! Олешки — Україна! Разом — до миру! 💙💛
До третьої річниці визволення міста Херсон та правобережної частини області Олешківський ліцей №2 долучається до обласного флешмобу «Сад Перемоги», ініційованого Департаментом реалізації гуманітарної політики Херсонської ОДА.
Учні, вчителі та батьки ліцею висаджують дерева й кущі — символи відродження, сили та надії нашого народу. 🌳 Кожен саджанець — це вдячність героям, які вибороли свободу, і віра у мирне, квітуче майбутнє рідного краю. 💛💙
📸 Запрошуємо всіх охочих приєднатися до ініціативи! Придбайте й висадіть саджанець у дозволеному місці, зробіть фото та поділіться ним у соцмережах із хештегом #СадПеремоги
Родина Снігірьова Дмитра 9-А
Родина Гаврющенко Євгенія 6-В
Родина Батрак Марії 6-В
Разом ми вирощуємо не лише дерева — ми вирощуємо надію, єдність і перемогу! 🌿✨
