

Забезпечення різнобічного розвитку успішної особистості з високими моральними і професійними якостями.
Любі учні! Шановні батьки!
Вітаємо з Днем знань!
З 01 вересня 2022 року Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради працює в дистанційному режимі.
У новому 2022-2023 навчальному році учні 1-11-х класів навчаються з використанням дистанційних технологій, на екстернатній та сімейній формах.
Запрошуємо 01 вересня 2022 р. о 10 годині
(за українським часом) приєднатися до першого уроку в режимі онлайн. Покликання на приєднання буде надіслано додатково.

12 червня християни східного обряду відзначають Зелену неділю або П’ятидесятницю
Сьогодні, у неділю, 12 червня, православні християни відзначають Трійцю. Вважається одним із найважливіших свят після Великодня. Інша назва Трійці – Зелена неділя, адже в цей день прикрашають домівки травами-оберегами.
У мирний час, оскільки Трійця входить до списку державних свят, понеділок, 13 червня, став би вихідним, однак цьогоріч у зв’язку із впровадженням воєнного стану цю норму скасували.
Значення свята Трійці
Свято Трійці не має своєї постійної дати та залежить від дати святкування Воскресіння Христового. Традиційно Трійцю відзначають на 50 день після Великодня, і це дало другу назву святу – П’ятдесятниця. Трійця входить в число найважливіших церковних свят.
Традиції свята
На Трійцю в церквах проводять святкові літургії, читають молитви за померлими, молитви про порятунок.
Будинки прикрашають зеленими травами та гілками дерев. Із давніх часів Трійця вважається символом розквіту природи та початком нового життя.
Вважається, що трави та зелень захистять житло від нечисті й негараздів. А лікарські рослини зібрані в цей день, мають особливу силу для зцілення хворих.
Що категорично не можна робити на Трійцю
Не можна займатися прибиранням будинку і працювати – це вважається великим гріхом;
Не можна стригтися і займатися косметичними процедурами;
Не можна плести, в’язати та вишивати;
Категорично не можна займатися роботою на землі (копати, висаджувати рослини, косити траву, обрізати або рубати дерева) – вважається, що потривожити землю в день її іменин принесе біду і негаразди;
Не можна купатися в річках і озерах – за стародавніми повір’ями, в цей день у водоймах вирує нечиста сила, яка може забрати людину на дно;
На Трійцю не святкують весілля – це погана прикмета. Але на Троїцькі гуляння можна свататися;
Не можна гуляти поодинці в лісі або полях – нечисті сили можуть заплутати дорогу подорожньому;
У святковий день не можна проявляти негатив, лаятися і лихословити. Не можна сваритися, висловлювати претензії, провокувати конфлікти;
Не можна заздрити та ображатися.
Прикмети свята Трійці
Якщо вмитися росою на Трійцю, можна продовжити здоров’я і зберегти красу;
Трави, зібрані на Трійцю, мають цілющу силу. Їх можна відварити і лікуватися ними весь рік;
Гілку берези, зрізану на Трійцю, потрібно поставити на підвіконня як оберіг від злих духів;
Незаміжнім дівчатам потрібно бути привітними з усіма, щоб швидше вийти заміж;
Не можна купатися в цей день, інакше русалки можуть втопити;
Якщо день видався дощовий – буде багато врожаю і грибів;
Сонячна погода на Трійцю – літо буде спекотним і посушливим;
Веселка на Трійцю – в домі буде щастя.
– 80 років від дня народження Шості Віталія Костянтиновича, українського графіка, живописця, педагога, народного художника України (1942).
– 65 років від дня народження Міленко Валентини Іванівни, української майстрині декоративно-ужиткового мистецтва (петриківський розпис), заслуженого майстра народної творчості України (1957).
Традиції святкування Великодня у різних країнах світу є досить схожими, проте відзначення Пасхи у деяких куточках планети може здивувати та навіть шокувати. Шоколадний білбі, баранячі голови, хода грішників, спалення опудала Юди, катання яєць по газону та прибивання живих людей до хрестів – це лише кілька великодніх традицій із десяти країн світу, про які ми вам розповімо.
Німеччина
У п’ятницю і суботу, що передують Великодню, в Німеччині ніхто не працює. У Страсну п’ятницю німці обов’язково споживають рибу. А в суботу ввечері влаштовують велике Великоднє вогнище. Воно символізує кінець зими та згоряння всіх поганих почуттів. Окрім того, під час суботніх гулянь німці змагаються, у кого міцніші великодні яйця. Проте там яйцями не “б’ються”, а скочують їх зі схилів.
На Великдень у Німеччині дерева прикрашають фарбованими яйцями
За німецьким повір’ям, великодній зайчик розмальовує писанки та ховає їх у саду. Тож вранці на Великдень після церковної служби діти із задоволенням шукають ці писанки, а також кошики з ласощами, які батьки дбайливо заховали напередодні. У другій половині Великодня німецькі сім’ї відвідують друзів і родичів та п’ють разом чай.
Святкове меню:
Головною великодньою стравою в Німеччині є запечена риба, яку прикрашають “великодніми дзвіночками” – нарцисами. Також на святковому столі присутні баранина у вигляді торта та смажене ягня зі спаржею і картоплею. На десерт у Німеччині ласують пирогом, дуже схожим на українську паску. В тісто пирога додають родзинки, заплітають його у вигляді коси і запікають у довгастій формі.
Австралія

Головним символом Великодня в Австралії є не пасхальний кролик, як у багатьох країнах світу, а білбі. Це рідкісна тубільна тварина цього континенту, у формі якої австралійці полюбляють робити святкові гостинці, зокрема шоколадні яйця.
Великдень в Австралії святкують на природі. Адже австралійці вірять, що в це свято очищується повітря, а вода в джерелах набуває властивості, схожі до властивостей святої води. Крім того, на Великдень в Австралії щороку відбувається фестиваль великих повітряних куль, зроблених у вигляді великодніх яєць. До слова, відпочивають австралійці на Великдень аж 4 дні.
Традиційною великодньою твариною в Австралії є білбі
Святкове меню:
Головною великодньою стравою в австралійців вважається смажена баранина, яловичина або курчатко. На гарнір подають смажені овочі – картоплю, моркву, кабачок, квасолю, горох або броколі. Щодо десерту, то австралійці полюбляють поласувати традиційним тортом із безе, прикрашеним фруктами, ківі, полуницями, ананасами та мандаринами. Окрім того, популярними на Великдень є солодкі гарячі булочки (Hot Cross Bun). Їх в Австралії їдять на великодній сніданок перед обов’язковим відвідуванням церкви.
Мексика

Великдень у Мексиці святкують майже два тижні. У Страсну п’ятницю стартує Великодній карнавал з розкішними постановками страстей Христових, танцями та феєрверками. Над вулицями розвішують гірлянди зі строкатого паперу. А в суботу розвішують ляльки Юди із пап’є-маше, до яких чіпляють петарди та хлопавки. До кінця дня ці ляльки підривають. На сам Великдень у неділю в Мексиці проводиться богослужіння та святе причастя. А після них проходять фінальні постановки страстей Христових, після чого сім’ї розходяться по домівках або ж танцюють на вулицях.
У Мексиці на Великдень розвішують ляльки зрадника Юди
Святкове меню:
На Великдень у Мексиці традиційно їдять приготоване на грилі порося. Ласують мексиканці і незвично для нас приготованою бараниною: баранячі голови фарширують печінкою, беконом, травами і злегка обсмажують в олії. Потім викладають ці голови на кругле блюдо разом із баранячими ногами, відвареними в білому бульйоні, і баранячими зобними залозами, обсмаженими в беконі, з крокетами з язиків та мізків і крутонами. Страву поливають соусом велюте з цибулею.
Великобританія

Перед Великоднем в Британії всі школи зачиняються на два тижні. З п’ятниці до настання Великодня в церквах затихають дзвони. А в неділю британці відвідують Пасхальну службу, після якої вітають один одного із завершенням посту і початком нового життя. У цей день прийнято вдягати новий одяг, що символізує кінець сезону поганої погоди і настання весни. Церкви на Великдень прикрашають гілками дерев з бруньками, нарцисами та розфарбованими яйцями. На Великодню службу англійці, як і українці, несуть святити кошики, наповнені яйцями, хлібом та іншою їжею. Після церковної служби – проводять час у колі сім’ї.
Як і в Німеччині, в Британії діти прокидаються в неділю і бачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами, а також сховав яйця, які дітлахи розписували на минулому тижні. Тож малеча береться по всьому будинку шукати ці яйця. Дитина, яка збере найбільше яєць, отримує приз.
На Великдень в Британії діти збирають розфарбовані яйця
Святкове меню:
В Англії традиційними великодніми стравами є баранина з овочами, запечена свинина, медово-часникові фрикадельки, весняний салат, глазуровані яблуками сосиски, здобні булочки і спеціальний великодній торт. Крім того, в Англії існує традиція дарувати знайомим і незнайомим дітям на вулиці солодощі.
Італія
Великодню передує Страсна п’ятниця, в яку в Італії вшановують пам’ять Страстей Христових і традиційно не їдять м’яса. Вночі вулицями міст відбуваються костюмовані хресні ходи за участю “грішників, що каються”, які несуть із собою окови та запалені факели. День Страсної суботи в Італії сповнений мовчання. В цей день згадується сходження Христа в пекло.
На сам Великдень тисячі італійців збираються на головній площі Риму, щоб почути привітання Папи. А потім збираються в колі сім’ї, влаштовують пасхальний сніданок, їдять розфарбовані яйця, сирну паску і неаполітанський пиріг.
Святкують італійці і Світлий понеділок після Великодня. Цей день здебільшого італійці проводять на природі, влаштовуючи прогулянки та пікніки.
На Великдень в Італії тисячі людей сходяться на месу Папи Римського

Святкове меню:
Головна великодня страва в Італії – це смажена баранина з артишоками або козеня. Щодо випічки, то найпоширенішою в Італії є коломба – щось на зразок української паски, проте з яскравим лимонним ароматом. Щоправда, великодня випічка в кожному регіоні країни відрізняється. Так, у Мілані печуть пасхальний кекс у вигляді голуба з мигдалем і цукровими кульками. На півдні Італії печуть пиріг зі шматками сиру пекоріно, пармезаном, ковбасою різних сортів і вареними яйцями. А сицилійці печуть відкритий пиріг з сиром і відвареною у воді пшеницею та цукатами. Проте жоден Великдень в Італії не обходиться без лігурійської страви Тorta pasqualina. Це особливий пиріг, начинений шпинатом і яйцями.
США

У США на Великдень сім’ї обов’язково відвідують церкву. Служба супроводжується колективним співом на честь повсталого із царства мертвих Ісуса Христа. Після цього дітям дарують кошики від “пасхального зайчика”, який наповнив їх кольоровими яйцями та солодощами.
Дуже популярною пасхальною грою у США є катання яєць по похилому газону. Так, учасники гри змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокатати своє яйце. Найбільше змагання проводиться в неділю на газоні біля Білого дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками з яскраво розфарбованими яйцями і катають їх вниз по галявині біля президентського маєтку.
У США на Великдень діти влаштовують перегони яєць
Святкове меню:
На Великодній стіл американці кладуть шинку з ананасами, картоплю, фруктовий салат та овочі.
Індія

Великдень святкують і в Індії, незважаючи на те, що кількість християн в цій країні налічує лише 2,5% всього населення. Невід’ємною частиною святкувань в Індії є обмін подарунками, богослужіння та екстравагантні карнавали. Також люди обмінюються кольоровими ліхтариками та пасхальними тістечками. При цьому в Індії немає традиції розфарбовувати яйця, проте їх та великоднього зайця можна придбати у крамницях і на ринках.
В Індії на Великдень розвішують кольорові ліхтарики
Польща

У Польщі, як і в Україні, освячують у храмах фарбовані яйця, м’ясо та хрін. Великдень тут святкують у неділю та понеділок. Ранок неділі починається зі святкової меси у костелі, після чого поляки сідають за святковий стіл. За традицією, за цим столом повинні зібратися всі покоління однієї родини. Святкова трапеза починається з молитви.
Давньою традицією святкування Великодня у Польщі “смігус-дингус” – жартівливий звичай обливання один одного водою у святковий понеділок. У цей день дівчата плетуть вінки з квітів і лікувальних трав, ходять з ними по домівках і співають пісні.
У Польщі на Великдень обливаються водою
Святкове меню:
На святковий стіл у Польщі кладуть холодні м’ясні закуски і ковбасні вироби, серед них – знаменита біла ковбаса зі свинини, приправлена сіллю, перцем, мускатним горіхом, часником і майораном. До неї звичайно подають хрін з буряком. Святкове застілля, зазвичай, не обходиться без домашньої випічки і солодощів. Так, центральне місце на столі займає випечений з борошна або зроблений з розтопленого цукру агнець, що символізує собою воскресіння Ісуса Христа.
Філіппіни
На Філіппінах у п’ятницю перед Великоднем прихильники римсько-католицької церкви проводять ритуал розп’яття Ісуса Христа. Люди прибивають учасників ритуалу до дерев’яних хрестів, а охочих спокутувати свої гріхи б’ють різками. Офіційна католицька церква засуджує розп’яття на хресті і самобичування, проте ритуал став традиційним на Філіппінах.
Проте не всі великодні традиції на Філіппінах є такими болючими. Окрім них, у країні відбувається барвистий захід: розпускається величезна паперова квітка, пелюстки якої механічно відкривають гігантські іграшкові птахи. У великодній ранок лунають церковні дзвони, і тоді батьки високо над головою піднімають своїх маленьких дітей. Батьки сподіваються, що це принесе щастя малюкам.
На Філіппінах на Великдень охочих спокутувати гріхи лупцюють різками по спинах
Фінляндія

Великдень у Фінляндії святкують чотири дні – з п’ятниці до понеділка. Тож фіни охоче проводять цей час на природі. Страсна п’ятниця в країні проходить тихо: не працюють магазини, банки, пошта. У п’ятницю та суботу традиційно розпалюють вогнище, яке, за повір’ями, відганяє нечисту силу.
Однією з головних подій святкування Великодня у Фінляндії є Хресна хода із зображенням Страстей Господніх, що відбувається в суботу. А з настанням Великодня все зло вважається переможеним і вигнаним. Фіни кажуть, що навіть сонце танцює від радості, тому із настанням Великодня пов’язана традиція зустрічати схід сонця. При цьому майже половина жителів Фінляндіє споживають на Великдень буденну їжу та не запрошують до себе гостей.
У Фінляндії на Великдень палять велике вогнище
Святкове меню:
У Фінляндії на Великдень на святковий стіл обов’язково кладуть солодку кашу мяммі з цукром та вершками, приготовану з житнього борошно і солоду, які замішуються на воді та запікаються в духовці. Також на святковому столі присутні риба, запечена баранина, паска і фарбовані яйця. А дітлахи люблять поласувати шоколадними яйцями і кроликами.
https://www.youtube.com/watch?v=BS_1QnCi6Nc
(СВЯТКУВАННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ)
https://www.youtube.com/watch?v=WgdkXg3ZMtc
(Дітям про ПАСХУ і Великодні традиції (пізнавальне відео))
https://www.youtube.com/watch?v=gGmU5YK9Y-U
(КАЗОЧКА ДЛЯ ДІТОК ПРО ВЕЛИКОДЕНЬ)
https://www.youtube.com/watch?v=3tgzVYL-XlI
(Малятам про Великдень)
https://www.youtube.com/watch?v=5j_jw_bZWJA
Мультсеріал «Маленькі історії Дарчика та Міккі» — КАЗКА «Великодні крашанки».
https://www.youtube.com/watch?v=kxOGGn5MgMg
(СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ В УКРАЇНІ)
Міністерство освіти і науки розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан – це збірка інформаційних порад для дітей та їхніх близьких.
“Через воєнні дії в Україні сьогодні діти позбавлені спокою, вільного неба над головою, а також навчання. Щоб допомогти найменшим українцям емоційно у найважчі хвилини війни та підтримувати патріотичний дух нашої нації МОН представляє авторитетні поради від захисника України”, – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Продовжуємо публікувати поради для дітей та їхніх близьких у межах інформаційного коміксу під час воєнного стану в нашій державі.
Порада № 1 “Головний скарб для України!”
Порада № 2 “Запорука гарного самопочуття”
Порада № 3 “Спитай у батьків, чим допомогти та яку користь ти можеш принести зараз для родини”
Порада № 4 “Бути уважним!”
Порада № 5 “Навчання – твоя найбільша допомога!”
Порада № 6 “Разом зі своїм документом завжди тримай при собі листок з ім’ям, прізвищем і номерами телефонів рідних”
Порада № 7 “Обережно стався до почутого та побаченого – наступна порада.”
Порада № 8 “На вулиці не відставай від дорослих. Будь слухняним і пильним. Якщо хтось запитує тебе про щось – передавай запитання дорослим.”
Порада № 9 “Якщо тобі страшно – говори з дорослими”
Порада № 10 “Сьогодні, незважаючи на теплу погоду, рекомендує залишатися у захищеному місці”
Порада № 11 “Бути обережним з повідомленнями, які приходять на телефон, адже вони можуть бути небезпечними”
Порада № 12 “Не забувайте мріяти, адже саме мрії допоможуть побороти страх і тривогу”
Порада № 13 “Прислухатися один до одного та не сперечатися”
Порада № 14 “Перебуваючи у безпечному місці з дорослими, саме час навчатися новим здібностям, а також вдосконалити уже здобуті навички й уміння”
Порада № 15 “Якщо ти злякався – це нормально. Поговори про це з дорослими, а також намалюй свій страх чи те, що тебе злякало”
Порада “А чи знаєте ви, хто такий волонтер?”
“А ви знали, що людей, які безкорисливо допомагають, називають «янголами за покликом серця»?”
“Чим займаються волонтери під час війни”
“Волонтер ділиться слушною порадою про добро та зло”
“Як потрібно ставитись до домашніх улюбленців. Адже вони зараз, як ніколи, потребують догляду і піклування!”
“Ми творимо добро своїми руками. Не тримайте образи та непорозуміння.
Усміхнися близьким, друзям і тим, хто поруч, адже саме в такий спосіб ти даруєш частинку тепла й доброти”
“Намалюй, будь ласк, яким ти уявляєш добро”
– 80 років від дня народження Бондаренка Юрія Івановича, українського графіка, педагога, заслуженого діяча мистецтв України (1942).
– 60 років від дня народження Крутової-Шестак Надії Петрівни, української естрадної співачки (мецо-сопрано), народної артистки України (1962).
– 55 років від дня смерті Крип’якевича Івана Петровича, українського
історика, краєзнавця, бібліографа, культурно-освітнього діяча (1886–1967).
– 160 років від дня народження Новицького Олексія Петровича, українського історика мистецтва, бібліографа (1862–1934).
– 115 років від дня народження Лазарєва Григорія Митрофановича,
українського театрального актора, народного артиста УРСР (1907–1989).
– 50 років від дня народження Тимошенка Максима Олеговича,
українського хорового диригента, науковця-культуролога та мистецтвознавця, педагога, заслуженого діяча мистецтв України (1972).
– 80 років від дня народження Мусатової Ганни Іванівни, української театральної актриси, режисера, заслуженого діяча мистецтв України (1942–2003).
– 125 років від дня народження Крушельницького Мар’яна Михайловича, українського актора театру і кіно, театрального режисера, педагога, громадського діяча, одного із фундаторів українського театру, народного артиста СРСР, лауреата державних премій СРСР (1897–1963).
– 85 років від дня народження Бабича Ростислава Олексійовича, українського диригента, композитора, педагога, народного артиста України (1937–2021).
– 85 років від дня народження Рутківського Володимира Григоровича, українського поета, дитячого письменника, публіциста, журналіста, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1937).
– 80 років від дня народження Ганжі Степана Олександровича, українського майстра декоративно-ужиткового мистецтва (килимарство), заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1942).
– 70 років від дня народження Ганноченка Олександра Павловича, українського актора театру і кіно, народного артиста України (1952).