ЗАВАНТАЖИТИ: https://oleshkyschool2.com/wp-content/uploads/2022/02/Rekomendaciї_gromadam-1.pdf
Забезпечення різнобічного розвитку успішної особистості з високими моральними і професійними якостями.
Інструкція
З БЕЗПЕКИ ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТІ
щодо безпечної поведінки на водних об’єктах та поблизу них
Водні об’єкти – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);
Повінь – це підйом рівня води, що призводить до тимчасового затоплення низинних територій із розташованими на них угіддями, населеними пунктами;
Паводок – це короткочасний підйом рівня води, викликаний швидким таненням снігу, рясними дощами.
Льодохід – рух крижин і крижаних полів на річках під дією течії чи вітру.
Вимоїна – заглибина в землі, утворена текучою водою.
Дамба – гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін.
Загата – споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін.; перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін.
Факторами небезпек повеней і паводків є руйнування будинків і будівель, мостів; розмивання залізниць, автомобільних доріг; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення і загибель тварин.
Статистика свідчить: нехтування елементарними правилами безпеки – основна причини загибелі людей на воді узимку. Для того, щоб запобігти трагічним наслідкам потрібно дотримуватися елементарних правил безпеки на льоду.
Ніякому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.
Розрізняють весняний і осінній льодохід. Під час весняного льодоходу рухаються крижини, що утворилися в результаті руйнування крижаного покриву; під час осіннього льодоходу – крижини що утворилися замерзанням сала, шуги, сніжниці й з берегів, що відірвалися.
Переходити річку, ставок, озеро по льоду навесні – небезпечно!
29 січня 2022 року виповнюється 104-та річниця бою під Крутами, який відбувся у 1918 році під час російсько-української війни між українськими військовими курсантами та студентами і московсько-більшовицькими військами.
Бій під Крутами 29 січня 1918 року тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі “Арсенал”.

Історик Ярослав Файзулін в інтерв’ю Cultprostir, яке поширив Український інститут національної пам’яті, оцінив бойові втрати серед більшовиків у 300 людей, серед бійців УНР – у 70-100 загиблих. Він також зазначав, що бій під Крутами надав час уряду УНР підписати 9 лютого Берестейській договір з країнами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія). УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
“Бій під Крутами: п’ять важливих фактів – BBC News Україна” https://www.bbc.com/ukrainian/news-55853090.amp
22 січня відзначають День Соборності України. Рівно 103 роки тому українські землі об’єднались в єдину українську державу. Ми теж долучились до всеукраїнського вітання.
До дня Соборності України 7-мі класи оформили Дерево єдності та об’єднались в ланцюг єдності з прапором України.

В рамках проведення години спілкування присвяченої до Дня Соборності України, учні відвідали Музей бойової слави


Учні 3-В класу до Дня Соборності України створили свій “живий ланцюжок єдності”. Та написали побажання Україні на листівочках- сердечках.

