Щоранку, коли я прокидаюсь і бачу блакитне небо, чую спів пташок або відчуваю запах весняного дощу, я розумію: я живу на дивовижній планеті. Її ім’я — Земля.
Земля — це не просто куля в космосі. Це наш дім. Тут наші ліси та річки, гори й моря. Тут народжуються й ростуть діти, тут сміються люди й цвітуть квіти. Це місце, де все пов’язано між собою: повітря, вода, тварини, рослини й ми — люди.
Але інколи здається, що ми забули, наскільки це важливо. Ми вирубуємо ліси, забруднюємо воду, викидаємо пластик, палимо листя. Земля терпить, мовчить, але вона теж має межі.
День Землі — це не просто свято в календарі. Це нагадування, що природа потребує нашої уваги, нашої любові й захисту. Це день, коли ми маємо зупинитися і подумати: а що я можу зробити для свого дому?
Можливо, це буде маленький вчинок — посадити дерево, прибрати парк, не викидати сміття повз урну. Але з маленьких кроків починається велика зміна.
Я хочу, щоб Земля залишалася зеленою, чистою й щасливою. Щоб її краса не зникла, а розквітала. Адже дбати про Землю — це дбати про себе.