8 травня учні 10-В класу разом із кл.кер. Оленою Савєльєвою провели щиру й змістовну класну годину, приурочену до Дня пам’яті та примирення. Це була неформальна розмова, в якій кожен мав змогу не просто згадати відомі історичні факти, а й висловити власне ставлення до теми війни, пам’яті та миру.
Діти поділилися думками щодо символу цього дня — червоного маку, що водночас уособлює і біль, і надію. Учні відзначили, що саме ця квітка влучно передає сенс пережитого народом: зранена, але жива.
Особливу увагу приділили сучасному гаслу — “Пам’ятаємо. Перемагаємо”. У теперішніх реаліях воно звучить особливо сильно. Учні порівняли його з попереднім “Ніколи знову” і зробили висновок: сьогодні українці не лише згадують, а й активно борються за майбутнє.
Фрагмент відео з Національного музею історії України у Другій світовій війні допоміг зосередити увагу на особистих історіях і болісних уроках минулого, які не втратили своєї актуальності.
Зустріч завершилася теплим колом думок про те, як важливо залишатися людяними навіть у найтемніші часи.
“Мені здається, що пам’ять — це не про минуле, а про наше сьогодення і майбутнє. Бо якщо ми забуваємо, ми втрачаємо частину себе”, — поділився своїми думками учень Артем.
“Коли бачиш мак — одразу згадуєш про війну. Але водночас він ніби нагадує, що життя триває”, — зазначила Жасміна.
“Для мене цей день — це нагадування, що мир не дається просто так. Його потрібно захищати”, — додав Вітя.
“У кожної країни — своя історія. Але для нас ця пам’ять — як коріння, яке тримає народ разом”, — сказав Нікіта.
“Говорити про це — важливо. Бо якщо мовчати, то хтось вирішить, що нічого не було”, — вважає Каріна.
