Оборона Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва стала однією з найдраматичніших і найгероїчніших сторінок російсько-української війни.
З травня 2014 року по січень 2015 року українські військові, добровольці та медики тримали оборону стратегічного об’єкта в умовах постійних штурмів і обстрілів з боку російських окупаційних сил та підтримуваних ними бойовиків.
Завдяки своїй стійкості, мужності та витривалості українські захисники отримали прізвисько «кіборги», яке стало символом незламності українського духу.
Бої за аеропорт тривали 242 дні. Це був один із найтриваліших боїв у сучасній історії. За цей час захисники утримували старий та новий термінали, диспетчерську вежу, а також прилеглі території, попри колосальну перевагу ворога в техніці та живій силі.
Диспетчерська вежа аеропорту стала символом української стійкості. Вона витримала численні обстріли, але 13 січня 2015 року впала, що стало однією з найболючіших втрат.
Оборона велася в надзвичайно важких умовах: без достатнього постачання, у повній ізоляції, під постійними обстрілами. Багато бійців віддали своє життя, захищаючи аеропорт. Їхня самопожертва дозволила стримати просування ворога і виграти час для зміцнення інших ліній оборони.
Серед захисників були представники різних підрозділів Збройних Сил України (зокрема, 93-ї окремої механізованої бригади, 80-ї окремої десантно-штурмової бригади), а також добровольчих батальйонів. Серед відомих героїв — Ігор Гордійчук («Сумрак»), Василь Зубанич, Євген Межевікін та багато інших, хто заслужено отримав найвищі державні нагороди.
Після падіння вежі, найзапекліші бої перемістилися в новий термінал. Захисники героїчно тримали оборону до 21 січня 2015 року, коли під завалами терміналу загинули останні бійці. Це рішення було прийнято командуванням для збереження особового складу.
Оборона Донецького аеропорту завершилася, але «Кіборги» не були переможені. Їхня боротьба продемонструвала усьому світу міць і відданість українських воїнів.
Пам’ять про подвиг захисників аеропорту залишається живою. Вони стали джерелом натхнення для всієї нації, а їхній подвиг назавжди увійшов в історію України як приклад непереборної мужності, честі та патріотизму.