Олешківський ліцей №2

Софія Федорівна Русова
До 170-річниці від дня народження
(1856–1940)

Прислухаймося ж до неї, котра, висуваючи на перше місце своє, національне, народне, толерантно, уважно й неупереджено ставилась до чужого, пропагувала, переносила на національний ґрунт те, що видалося їй корисним, значущим для розвитку науки, освіти, культури.

О. Сухомлинська

Одне з чільних місць серед постатей, які визначають історію розвитку української педагогічної думки кінця XIX – початку XX століття посідає Софія Федорівна Русова. Педагогиня, просвітителька, літературознавиця, професорка, організаторка бібліотечної справи, засновниця перших дитячих садків в Україні, подвижниця жіночого руху, Голова Всесвітнього Союзу Українок, член уряду Української Народної Республіки – понад шість десятиліть свого життя вона присвятила народній освіті.

Народилася С. Ф. Русова в багатодітній аристократичній родині 18 лютого 1856 року в селі Олешня Городнянського повіту (нині Ріпкінський район) Чернігівської губернії. Батько, Ф. Ліндфорс, швед за походженням, був відставним російським генералом, мати – француженка Г. Жерве, високоосвічена й інтелігентна жінка, рано пішла з життя, коли доньці ще не було й чотирьох років. Вихованням Софії займалися батько, старша сестра Марія та няня, проста українська селянка. Родинне виховання відбувалося в кращих традиціях європейського просвітництва XVIII–XIX ст. Незважаючи на аристократичне походження родина Софії, всіляко допомагала селянам: батько мав ліберальні погляди і здобув неабияку повагу у селян. Сестра Марія відкрила школу в селі Олешня для навчання селянських дітей. Початкову освіту Софія здобула вдома. В десять років вона вступила до третього класу найпрестижнішої у Києві Фундуклеївської жіночої гімназії. У 1874 році Софія Федорівна одружилася з Олександром Русовим. Де б Софія й Олександр Русови не жили – в Чернігові, Харкові, Києві чи Одесі – їхнє помешкання ставало центром інтелектуальної, громадської та національно-революційної роботи. Там збиралися представники місцевої громади, зберігалася заборонена література і відбувалися дискусії та планування розвитку української справи. Їх громадянська позиція, невпинна просвітницька діяльність Софії, підтримка української культури, прагнення звільнити Україну від авторитарного гніту, активна співпраця з місцевими громадами під час подорожей – усе це не міг оминути царський уряд. Тому з 1880 по 1905 роки Софію Федорівну заарештовували. Після революції 1905 року жінка працює в комісії, створеній Академією наук для визнання української мови, розробляє і читає курс лекцій з української літератури для слухачок бестужівських курсів у Петербурзі, там же за її участю була видана збірка «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. Основна ідея Софії Русової – створення національної системи освіти, функціонування школи й виховання у повній відповідності з особливостями й потребами своєї нації.

Вивчення і аналіз історичних джерел свідчить про те, що літературна спадщина С. Русової багатогранна. З-під її невтомного, мудрого і талановитого пера вийшли твори для дітей дошкільного та шкільного віку, зокрема, «Український буквар», в основу якого було покладено «Буквар» О. Потебні, підручники для школярів, посібники та підручники для педагогів і студентів, монографії, низка статей, що містили глибокий аналіз стану видавничої діяльності. С. Русова була активним дописувачем і членом редколегії багатьох журналів, що мали освітнє, педагогічне й культурологічне спрямування, поміж яких «Світло», «Вільна українська школа», «Київська старовина», «Образование», «Украинская жизнь», «Рідна школа», «Русская школа», «Вестник воспитания», «Русская мысль» та ін. Слід зазначити, що на сторінках російської преси С. Русова також знайомила читачів із досягненнями українського красного письменства.

У публікаціях С. Русової вдало поєдналось все: природний талант, досвід практичного педагогічного працівника, неймовірна обізнаність із зарубіжною педагогікою, ідейна національна переконаність, велике бажання поділитися своїми знаннями та ідеями з іншими.

Цікавий ще один факт біографії видатної педагогині. У 1898 р. в українській громаді в Петербурзі було заснувано Благодійне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книг. Офіційно воно мало на меті сприяти релігійно-моральному вихованню, розумовому розвитку та економічному добробуту українського народу. Дипломатично складений статут проголошував, що товариство видаватиме «для малорусского народа одобренные цензурою дешевые и доступные по языку (розрядка наша) и изложению книги». Це стало приводом для друкування як художньої, так і науково-популярної літератури українською мовою, хоча і російським правописом. Таким чином, Благодійне товариство стало першим громадським легальним видавництвом українських книжок для народу.

Значну увагу Софія Русова приділяла професійній підготовці культурно-освітніх діячів, зокрема працівників бібліотек. Мала намір заснувати Інститут інструкторів позашкільної освіти як українську фахову вищу школу. У теоретичній частині навчального плану інституту, з-поміж інших дисциплін, передбачалося вивчення основ бібліотекарства, книгознавства, книгодрукування, бібліографії та ін. На допомогу «Просвітам» в облаштуванні бібліотек, орієнтуванні у відборі книжок для формування їхніх фондів, у виборі тем для народних читань під керівництвом С. Русової було підготовлено спеціальний «Порадник діячам позашкільної освіти і дошкільного виховання» (1918), який містив, зокрема: систематизований «Список книжок для сільських і міських бібліотек»; перелік книжок, до яких виготовлено діапозитиви; список книгарень і видавництв; списки дитячих книжок, систематизовані за віковою ознакою.

Сьогодні діяльність С. Русової гідно вшановано в Україні. Так у селі Олешня на Чернігівщині засновано історико-меморіальний музей, її ім’я носить місцева школа, відбуваються науково-практичні конференції, присвячені річницям від дня народження діячки. У смт Ріпки Чернігівської обл. у 2016 р. на території місцевої гімназії коштом Чернігівського відділення Союзу українок відкрито пам’ятник просвітительці. Того ж року Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 грн. Її іменем названо вулиці у Києві, Чернігові, Львові, Рівному, Білій Церкві, Ковелі. На честь подружжя Русових у 2023 році названо Чернігівську обласну універсальну наукову бібліотеку. За внесок у педагогічну науку запроваджено нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Софія Русова» (2005–2013), діє благодійна організація, на її честь названі дошкільні заклади, школи, музеї.

Джерело:
https://www.nbuv.gov.ua/node/7230

📢 З 26 до 30 жовтня 2026 року в Україні відбудеться п’ятий Національний тест із медіаграмотності!

Ініціатива реалізується Міністерством культури України та Міністерством цифрової трансформації України в межах Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» на платформі Дія.Освіта.

🌐 Сьогодні, коли інформація поширюється блискавично, надзвичайно важливо вміти відрізняти правду від фейків, розпізнавати маніпуляції та відповідально користуватися цифровими ресурсами.

🎯 Національний тест із медіаграмотності — це чудова можливість:

✅ Перевірити власні навички критичного мислення.

✅ Навчитися розпізнавати фейки та дезінформацію.

✅ Удосконалити навички перевірки фактів.

✅ Підвищити рівень цифрової безпеки.

✅ Стати більш свідомим споживачем інформації.

💙💛 Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради запрошує учнів, педагогів, батьків та всіх охочих долучитися до цієї важливої ініціативи!

🎥 Міністерство культури України підготувало інформаційний відеоролик, присвячений розвитку медіаграмотності.

Переглянути відео можна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1_0iU1TOeb_CbrzJHygW6UEf9NCJYAPvr?usp=sharing

📌 Пам’ятаймо: медіаграмотність — це не просто навичка, а важливий інструмент захисту від інформаційних загроз!

💡 Думай критично! Перевіряй факти! Не дозволяй маніпулювати собою!

21 жовтня в нашому Олешківському ліцеї № 2 відбувся неймовірний захід для учнів 1 – 4 класів, присвячений Дню української писемності та мови.
На маленьких мандрівників чекали:
– цікаві завдання та мовні ігри;
– загадки та справжні інтелектуальні випробування.
Під час мандрівки дивовижним світом українського слова діти разом із педагогом – організатором обговорили багатство та красу рідної мови, занурилися в історію виникнення писемності, пригадали відомі вислови та вчилися влучніше висловлювати власні думки.
Яскравим завершенням заходу стала патріотична руханка «Хай лунає наша мова», яка подарувала дітям позитивні емоції та заряд енергії.
Солов’їна мова єднає нас, допомагає ділитися теплом і почуттями, а головне — береже пам’ять про нашу славну історію та ідентичність!

21 жовтня для учнів 10–11 класів відбувся онлайн-захід «Мовний апгрейд: українська без суржику», присвячений Дню української писемності та мови.
Метою заходу було формування свідомого ставлення до українського мовлення, розвиток мовної культури учнів, уміння розпізнавати суржикові та ненормативні форми, добирати нормативні українські відповідники, а також розрізняти суржик, діалектні й розмовні форми.
Під час зустрічі учасники виконували різноманітні інтерактивні завдання: шукали українські відповідники до звичних слів, визначали нормативні варіанти висловів, аналізували мовні особливості в сучасних піснях, з’ясовували різницю між суржиком і діалектом, а також працювали зі словами, значення яких залежить від контексту.
Особливий інтерес викликав музичний блок, під час якого учні мали змогу почути мовні явища у знайомих композиціях і переконатися, що суржик у художньому тексті іноді використовується свідомо як засіб створення образу, тоді як діалектні форми є важливою частиною мовного різноманіття.
Захід пройшов у теплій, активній та невимушеній атмосфері. Учні охоче відповідали, висловлювали власні думки, обговорювали запропоновані мовні ситуації. Для когось зустріч стала можливістю поглибити й систематизувати вже наявні знання, хтось уточнив значення та нормативне вживання знайомих слів, а деякі мовні факти й відповідники учасники почули вперше.
Наприкінці заходу учні повернулися до питання «Суржик — це…» і змогли по-новому осмислити його, побачивши, що мовна грамотність — це не лише пошук помилок, а передусім уважне й свідоме ставлення до власного мовлення.
Дякуємо всім учасникам за активність, щирі відповіді та цікаву мовну взаємодію!

22 жовтня в Олешківському ліцеї №2 Олешківської міської ради в межах заходів до Дня української писемності та мови відбувся захопливий інтерактивний квест «Подорож країною Мовознавства» для учнів 5–6 класів.

Цього дня школярі стали справжніми мовними мандрівниками! Об’єднавшись у команди та отримавши маршрутні листи, юні дослідники вирушили у цікаву подорож уявними станціями чарівної країни Мовознавства.

 На кожній станції на учасників чекали нові випробування, присвячені різним розділам української мови: лексикології, фразеології, граматиці, орфоепії та іншим мовним цікавинкам.

Виконуючи завдання-виклики, учні демонстрували кмітливість, мовну грамотність, логічне мислення та вміння працювати в команді. За кожне успішно пройдене випробування команди отримували символічні ключі 🔑, необхідні для розгадування фінального завдання.

💙💛 Цей квест став не просто грою, а справжньою пригодою у світі українського слова! Адже вивчати рідну мову можна цікаво, творчо й захопливо!

Такі заходи допомагають школярам усвідомити багатство й красу української мови, розвивають любов до рідного слова та доводять: навчання може бути справжньою пригодою!

 Плекаймо українське слово, досліджуймо його та пишаймося нашою мовою!

До Міжнародного дня рідної мови  у 4-А класі відбулася  година спілкування, присвячена багатству, красі та силі нашого солов’їного слова «Українська — це мова перемоги!»

🎯 Мета заходу:

• розширити знання учнів про рідну українську мову та її роль у житті суспільства;
• формувати розуміння мови як ключового чинника національної ідентичності та єдності («Мова об’єднує»);
• виховувати любов і повагу до українського слова, свідоме прагнення спілкуватися та послуговуватися рідною мовою в повсякденному житті;
• сприяти патріотичному вихованню здобувачів освіти та зміцненню віри в Перемогу України.

Під час зустрічі четвертокласники переконалися, що рідна мова — це наш найцінніший скарб, який єднає покоління та надихає на нові звершення!

📢 Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради інформує учнівську молодь про старт програми «Академія безпекових амбасадорів»!

Безпека починається зі знань, а справжні зміни — з активної молоді! 💙💛

Маєш бажання навчитися правильно діяти в небезпечних ситуаціях, працювати в команді та ділитися важливими знаннями з однолітками? Тоді ця можливість саме для тебе!

🤝 Програму реалізує ГО «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки ЮНІСЕФ в Україні у партнерстві з Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією України.

👥 Хто може долучитися?

Підлітки віком 14–17 років, які прагнуть розвивати лідерські якості, відповідальність, командну взаємодію та громадянську активність.

📅 Коли? Листопад — грудень 2026 року.

📚 П’ять важливих напрямів навчання:

•  Мінна безпека.
•  Пожежна безпека, зокрема під час знеструмлень.
• Безпека в темну пору доби.
•  Безпека взимку.
•  Дії під час повітряної тривоги.

Від знань — до реальних дій!

За підтримки менторів учасники не лише опрацюють важливі безпекові теми, а й створять власні цифрові матеріали — відео, фото та аудіо, які допоможуть іншим підліткам засвоїти правила безпечної поведінки.

Участь у програмі безоплатна!

Запрошуємо активних, творчих та небайдужих ліцеїстів долучитися до відкритого відбору!

Детальна інформація про програму, умови участі та порядок подання заявки міститься в інформаційному банері організаторів.

 Знай правила безпеки! Дій відповідально! Стань тим, хто допомагає іншим!

Інформаційний банер!!!

До ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ  у 4-Б класі відбулася пізнавальна та захоплива година спілкування під назвою «У пошуках скарбу: Таємниця Живого Літопису».

Четвертокласники вирушили у незвичайну віртуальну подорож, щоб відшукати найцінніший скарб нашого народу — рідну українську мову!

Під час зустрічі діти дізналися цікаві факти про українську писемність, познайомилися з постаттю Нестора Літописця, пригадали особливості української абетки та переконалися, наскільки багатою, мелодійною і неповторною є наша мова.

Справжньою пригодою став мовознавчий квест! Юні дослідники долали загадкові брами, розгадували анаграми й ребуси, шукали зайві слова, відкривали таємниці слів-паліндромів, відповідали на запитання мовної вікторини та розшифровували українські прислів’я за допомогою емодзі.

Кожне виконане завдання наближало дітей до розгадки головної

таємниці — усвідомлення того, що найбільший скарб нації живе не в скринях із золотом, а в наших словах, думках і серцях.

На завершення захопливої подорожі юні учасники отримали почесне звання «Справжні мовознавці» та ще раз переконалися: берегти рідну мову, розмовляти нею, читати українські книжки й шанувати своє коріння — обов’язок кожного з нас.

Адже українська мова — це наша історія, наша гордість, наша сила і наше майбутнє!

Говорімо українською! Читаймо українською! Бережімо українське слово!

Мова — душа та сила народу.
У 7 а відбулася особлива година спілкування, присвячена Дню української писемності та мови. Захід пройшов у формі захопливої подорожі мовними епохами, під час якої учні дізналися про давнє коріння, героїчний шлях, багатство та мелодійність українського слова.
Діти переконалися, що українська мова — це не просто засіб спілкування, а пам’ять, гордість, символ незалежності, сили й єдності нашого народу. Вона пройшла крізь століття заборони та випробування, зберігши свою мелодійність і красу завдяки народній пісні, а також творчості Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Лесі Українки та Івана Франка.
Учні вирушили в інтерактивну мандрівку, де на них чекали чотири станції із завданнями.
Поки звучить українське слово — живе Україна та живе наш народ!

19 жовтня в Олешківському ліцеї №2 Олешківської міської ради розпочався Тиждень, присвячений Дню української писемності та мови. Його першою яскравою сторінкою стала пізнавальна літературна зустріч для учнів 8–9 класів.

🌻 Мова — це більше, ніж слова. Це наша історія, пам’ять, культура та національна ідентичність.

Саме на цьому наголосила Світлана Альбертівна Корват, голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних наук. Педагогиня розповіла ліцеїстам про значення Дня української писемності та мови, який відзначається 27 жовтня, та постать Нестора-літописця — символу давньої української книжної традиції.

🖊️ Світлана Альбертівна запросила учнів долучитися до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності та Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

📖 Особливою родзинкою зустрічі стала літературна мандрівка «Сучасна українська дитяча література: безпечний провідник у стабільний світ».

Її провела Наталія Валентинівна Алмашова, учителька української мови та літератури.

Разом із педагогинею восьмикласники та дев’ятикласники шукали відповіді на цікаві запитання:

✨ Чим особлива сучасна українська література?

✨ Чому читання важливе для кожного з нас?

✨ Як книга може стати безпечним провідником у складному світі?

✨ У чому секрет популярності сучасної дитячої літератури?

📚 Ліцеїсти пригадали творчість відомих українських письменників — Івана Андрусяка, Сашка Дерманського, Галини Малик, Оксани Сайко та інших. Дізналися про лауреатів літературної премії «Дитяча Книга року BBC», згадували народну мудрість про книги, демонстрували свою ерудицію у вікторині та брали участь у конкурсах.

💛 Зустріч ще раз довела: книга — це не просто сторінки з літерами. Це цілий Всесвіт, у якому можна знайти підтримку, натхнення, відповіді на важливі запитання та віру в добро.

А для наших дітей, які навчаються в непростих умовах сьогодення, українська книга стає ще й особливим місточком до рідної культури, духовної сили та внутрішньої стійкості.

🌿 Книжковий світ — то особливий світ.

І безкінечний — наче море з небом.

Почати можеш будь-коли політ.

Для цього просто лиш читати треба.

🇺🇦 Читаймо українською! Думаймо українською! Говорімо українською!

Адже кожне прочитане українське слово — це ще один крок до збереження нашої культури, нашої пам’яті та нашого майбутнього.

💙💛 Олешки — це Україна! І українське слово завжди звучатиме в серцях наших ліцеїстів!