Олешківський ліцей №2

Нескорені та вільні: учнівська спільнота

Олешківського ліцею № 2 відзначає 4 – ту річницю визволення Херсона та правобережжя Херсонщини

11 листопада 2026 року — особлива та надзвичайно емоційна дата для кожного жителя нашої незламної Херсонської області.

Минуло рівно чотири роки відтоді, як Збройні Сили України вибили російських окупантів і повернули під український синьо – жовтий стяг місто Херсон та правобережну частину регіону.

Для здобувачів освіти, вчителів та батьків Олешківського ліцею № 2 цей день має особливий та глибоко особистий вимір.

Наші рідні Олешки поки що залишаються в тимчасовій окупації, але серця кожного учня та вчителя ліцею б’ються в унісон із вільним правобережжям і всією Україною.

Чотири роки тому весь світ побачив кадри зі сльозами щастя на центральній площі Херсона. Сьогодні, попри щоденні виклики й біль розлуки з рідним містом, учнівський та педагогічний колектив продовжує навчатися, мріяти та наближати день нашої спільної зустрічі.

Низький уклін нашим Захисникам і Захисницям!

Вічна пам’ять і слава тим, хто віддав життя за вільну Україну!

Слава Збройним Силам України!

Слава Херсонщині! Слава Україні!

06 листопада 2026 року для здобувачів освіти 9–11-х класів Олешківського ліцею №2 відбулася профорієнтаційна онлайн-зустріч «Зроби перший крок до сучасної освіти».

Модератором заходу стала Ротань Наталія Вікторівна, заступник директора Відокремленого структурного підрозділу «Херсонський політехнічний фаховий коледж» Національного університету «Одеська політехніка».

Під час зустрічі старшокласники мали можливість ознайомитися із закладом освіти, його освітніми можливостями та перспективами здобуття сучасної фахової освіти. Такі заходи допомагають молоді краще пізнати світ професій, замислитися над майбутнім фахом і зробити усвідомлений вибір подальшого освітнього шляху.

Щиро дякуємо Наталії Вікторівні та організаторам зустрічі за змістовне спілкування, увагу до професійного майбутнього молоді, корисну інформацію та співпрацю! Бажаємо нових зустрічей, успішних освітніх ініціатив і вдячних майбутніх студентів!

Наталія Кобринська: “Чорна пані”, яка вивела українську жінку з патріархальної тіні.

Наталія Кобринська (1855-1920) – це жінка, яка примудрилася поєднати в собі аристократичне походження, блискучий письменницький талант та залізну волю першопрохідця. Вона стала першою феміністкою Галичини, але замість того, щоб підлаштовуватися під консервативні вимоги XIX століття, вона підірвала суспільні устої зсередини своєю абсолютною інтелектуальною незалежністю та боротьбою за права українського жіноцтва.
Шлюб як маніфест і руйнування канонів.
Наталія народилася в родині відомого греко-католицького священника на Івано-Франківщині, де здобула чудову домашню освіту. Коли дівчина виходила заміж за композитора Теофіла Кобринського, вони уклали нечувану для своєї епохи угоду: побут та традиційні сімейні обов’язки не повинні заважати її саморозвитку й служінню культурі.
Чоловік став її найближчим другим і палкішим соратником, повністю підтримуючи прагнення дружини до реформ. Проте щастя тривало недовго – Теофіл раптово помер від сухот. На знак вічної вірності коханому 27-річна Наталія відрізала свої розкішні коси, поклала йому в труну і назавжди одягла траур. Свій нестерпний біль “Чорна пані” (як її поважно називали в інтелектуальних колах) перетворила на паливо для боротьби – вона вирушила до Відня, щоб розпочати масштабну роботу з емансипації галичанок.
Альманах “Перший вінок” як ідеологічний вибух.
Рамки звичайного домашнього життя виявилися затісними для її бунтівної душі. У 1887 році Кобринська спільно з Оленою Пчілкою здійснила справжній культурний вибух – видала альманах “Перший вінок”. Це був унікальний для всієї Східної Європи прецедент: літературна збірка, яку повністю написали, зредагували, упорядкували та профінансували виключно жінки.
На сторінках альманаху вони відкрито заговорили про те, про що тогочасне суспільство воліло мовчати: про відсутність у жінок права на вищу освіту, фінансову залежність від чоловіків та побутове рабство. Галицькі консерватори були шоковані такою солідарністю. Наталія повернула українському жіноцтву віру у власні сили, змусивши імперську систему рахуватися з новою суспільною силою.
Просвітництво під прицілом консерваторів.
Повернувшись до активної громадської діяльності, Кобринська заснувала “Товариство руських жінок” в Івано-Франківську та власне видавництво “Жіноча бібліотека”. Вона організовувала перші жіночі віча, вимагала від уряду відкриття університетів для дівчат та створення дитячих садків, щоб звільнити селянок від безкінечної хатньої рутини ради навчання.
Старе суспільство відверто дратувало, що Кобринська бачила жінку не просто як “додаток до кухні”, а як рівноправну, освічену та глибоку особистість. Її часто звинувачували в руйнуванні традицій. Проте Наталія Іванівна відмовилася йти на компроміси з патріархальними забобонами й писати банальні сентиментальні повісті. Натомість вона знайшла інший вихід – продовжила бити по стереотипах через гостру соціальну прозу.
Гідність серед забуття та злиднів.
Опинившись у певній соціальній ізоляції через свої радикальні погляди, вона продовжувала створювати шедеври. Її новели стали класикою української психологічної прози. Під час Першої світової війни на літню письменницю чекало нове випробування: російські окупаційні війська заарештували її за абсурдним звинуваченням у шпигунстві.
Від заслання до Сибіру її дивом урятували друзі. Останні роки життя письменниці минули в самотності та страшних злиднях, але вона пройшла крізь усі воєнні жорна, не зрадивши своїх ідеалів. Вона зустріла народження нової української державності в 1918 році з чистою совістю митця, залишивши по собі нове, виховане нею покоління вільних та освічених жінок.
Наталія Кобринська вчить нас, що право сучасної жінки навчатися, голосувати й будувати власну долю – це не данність, а результат титанічної відваги тих, хто першим пробивав стіну байдужості.
Наталія Кобринська – це нагадування, що українська жінки завжди була незламним воїном у царині духу. Своєю працею вона довела, що будь-яка застаріла система абсолютно безсила проти людини, яка має залізну волю, чітку мету і відмовляється жити за чужими нав’язаними правилами.

Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Здоровий спосіб життя — це не тимчасова мода, а щоденний вибір на користь власного здоров’я, енергії та гарного самопочуття!

Міністерство молоді та спорту України підготувало інформаційні матеріали, спрямовані на популяризацію здорового способу життя серед людей різного віку.

Олешківський ліцей №2 долучається до інформаційно-просвітницької ініціативи та запрошує учнів, педагогів і батьків ознайомитися з корисними рекомендаціями.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ:

Здорове харчування — формування корисних харчових звичок і принципів збалансованого раціону.

Рухова активність — рекомендації щодо фізичних навантажень з урахуванням віку та індивідуальних можливостей.

Якісний сон і відновлення енергії — важливість повноцінного відпочинку для фізичного та емоційного здоров’я.

Доброзичливе спілкування — підтримка позитивних взаємин, взаємоповаги та психологічного комфорту.

Спорт для кожного — популяризація різних видів спорту та активного дозвілля.

Активне довголіття — формування звичок, які допомагають зберігати здоров’я протягом життя.

МОЛОДЬ ОБИРАЄ ЗДОРОВ’Я!

У 2026 році Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським молодіжним центром організувало 20 етапів Всеукраїнської акції «Без фільтрів», спрямованої на поширення інформаційно-комунікаційних матеріалів серед молоді.

Також у межах програми «Гранти Президента для молоді з малих територіальних громад» за підтримки Українського молодіжного фонду реалізується 12 молодіжних проєктів на загальну суму 2 160 565 грн.

Їхня мета — зміцнення фізичного та психоемоційного здоров’я молоді, підвищення рухової активності й формування навичок здорового способу життя.

ДЕ ОЗНАЙОМИТИСЯ З МАТЕРІАЛАМИ?

🔗 Офіційний сайт Міністерства молоді та спорту України:

https://mms.gov.ua/news/rukh-zdorovia-ta-pidtrymka-shchodniai-dlia-vsikh

🔗 Інформаційні матеріали на Google Диску:

https://drive.google.com/drive/folders/1IMb6iQ51fU8QwqHxoW_lVf2Oc3J8vCNB

Шановні ліцеїсти, батьки та педагоги!

Пам’ятаймо: здоров’я починається з маленьких щоденних кроків. Ранкова зарядка, прогулянка на свіжому повітрі, корисний сніданок, повноцінний сон і добре слово — усе це формує наше фізичне та емоційне благополуччя.

 Рухайся більше! Харчуйся свідомо! Відпочивай якісно! Підтримуй інших!

Здорова молодь — сильне майбутнє України!

Виховуємо покоління, яке знає свою історію, любить Україну та усвідомлює цінність її незалежності!

Міністерство освіти і науки України підготувало та надіслало Методичні рекомендації щодо військово-патріотичного виховання в закладах освіти.

Документ розроблено на виконання Стратегічної цілі 3.1 Оперативного плану діяльності МОН України на 2026 рік, затвердженого наказом від 26 лютого 2026 року № 365.

Мета рекомендацій — забезпечення методичного супроводу організації системи військово-патріотичного виховання учнівської молоді в закладах загальної середньої та позашкільної освіти в умовах воєнного стану.

Нормативне та методичне підґрунтя:

Методичні рекомендації погоджено Міністерством оборони України (лист від 06.08.2026 № 220/5/29/11234-26).

Рекомендовано до використання рішенням методичної ради Державної установи «Український інститут розвитку освіти» (протокол № 5 від 31.08.2026).

Чому це важливо?

В умовах повномасштабної війни особливого значення набуває виховання свідомих, відповідальних громадян, які шанують історію своєї держави, поважають її захисників і захисниць, усвідомлюють цінність свободи, незалежності та національної єдності. Олешківський ліцей №2 інформує педагогічних працівників, учнів та батьківську громадськість про зазначені методичні рекомендації та важливість їх використання в освітній і виховній діяльності.

💙💛 Патріотизм починається з любові до рідної землі, поваги до свого народу, пам’яті про його героїв та відповідальності за майбутнє України.

🇺🇦 Виховуємо свідомих громадян. Плекаємо любов до Батьківщини. Разом будуємо майбутнє України!

Додаток. Рекомендації військово-патріотичне (1)

🍉 11 листопада 2026 року — четверта річниця звільнення міста Херсона та правобережної частини Херсонської області від російських окупантів.

11 листопада 2022 року назавжди увійшло в історію України як день неймовірної радості, сліз щастя та незламної віри в Перемогу. Того дня Херсон зустрічав своїх визволителів із синьо-жовтими прапорами, обіймами та щирими словами вдячності.

Це був день, коли весь світ побачив: Херсон був, є і завжди буде українським!

Для колективу Олешківського ліцею №2 ця дата має особливе значення. Адже наше рідне місто Олешки досі чекає на визволення. Ми, як ніхто інший, знаємо ціну свободи, біль розлуки з рідним домом і силу надії на повернення.

 З нагоди четвертої річниці визволення Херсона в Олешківському ліцеї №2 заплановано низку тематичних заходів, покликаних зберегти історичну пам’ять, ушанувати мужність українських захисників та виховувати в молодого покоління патріотизм і любов до Батьківщини.

ПЛАН ТЕМАТИЧНИХ ЗАХОДІВ

🔹 6 листопада — «Херсон — місто незламних!»

Інформаційне повідомлення до четвертої річниці звільнення Херсона та правобережної частини Херсонської області. Учасники: 1–11 класи.

🔹 До 11 листопада — «Поетичне слово про рідний край»

Декламування віршів про Херсон, безкраї південні степи та мужність українських воїнів. Учасники: 1–4 класи.

🔹 4–10 листопада — «11.11.2022: Як це було»

Інформаційні години з переглядом документальних хронік і репортажів про історичний день визволення Херсона, зустріч містян із воїнами ЗСУ на площі Свободи. Обговорення подій та їхнього значення для всієї України.  Учасники: 5–8 класи.

🔹 9–10 листопада — «Південний плацдарм: стратегічне та історичне значення»

Тематичні години спілкування, присвячені історичному та стратегічному значенню звільнення правобережної Херсонщини. Учасники: 9–11 класи.

🔹 До 9 листопада — флешмоб «Херсон — це Україна! 4 роки»

Слова підтримки, вдячності та віри для жителів Херсона й Херсонської області. Учасники: 4–11 класи.

ПАМ’ЯТАЄМО. ДЯКУЄМО. ВІРИМО.

Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх, хто віддав життя за свободу України. Дякуємо нашим захисникам і захисницям за кожен звільнений населений пункт, за кожен піднятий український прапор, за можливість мріяти про мирне майбутнє.

🍉 Херсон вистояв! Херсон дочекався! Дочекаються й Олешки!

Ми віримо, що настане день, коли українські прапори знову замайорять над усіма тимчасово окупованими містами й селами нашої рідної Херсонщини.

І тоді ми обов’язково повернемося додому — до своїх шкіл, вулиць, садів, до рідних Олешок!

🇺🇦 Херсонщина — це Україна! Олешки — це Україна!

Разом пам’ятаємо. Разом наближаємо Перемогу!

Сьогодні в нашому 6-А класі відбулася надзвичайно важлива та актуальна виховна година на тему «Академічна доброчесність: суперсила успішного школяра».
Разом із учнями ми розбиралися, що ховається за цим складним поняттям і чому чесність у навчанні потрібна не вчителям, а насамперед самим школярам.
Під час заходу учні
– дізналися про основні принципи академічної доброчесності (чесність, довіру, справедливість та повагу).
– обговорили, чому списування, плагіат та використання чужих робіт без дозволу насправді шкодять їхньому власному розвитку.
– розбирали цікаві життєві ситуації та шукали правильні, чесні рішення.
Навчатися чесно — це не просто отримувати оцінки, це формувати свій характер та будувати надійне майбутнє вже сьогодні. Пишаємося нашими шестикласниками, які продемонстрували зрілість, щирість та готовність бути доброчесними! ♥️

⏳✏️ 165-річниця від дня народження Дніпрової Чайки
(справж. – Людмили Олексіївни Василевської-Березіної), української письменниці

Чайка на ім’я Людмила Василевська усе поклала на олтар красного письменства: жіноче щастя, велику родину, власне здоров’я, особистий добробут, а собі залишила самі сподівання на краще. Заподіяти нічого власній самовідданості вона не змогла, бо творчість для Дніпрової Чайки завжди уявлялася яскравим сяючим святом, як сама письменниця визначила, «весіллям».
Упродовж усього життя не етнографічним обрядом залишалася для неї творчість. Навіть народивши трьох дітей, Людмила Василевська не втримала чоловіка. Колись незламний революціонер, затятий українофіл Феофан Василевський через десять років подружнього життя взявся відкрито дорікати дружині, а незрідка й сімейні сварки влаштовував, образливо дошкуляючи Людмилі Олексіївні, мовляв, вона, як ото зозуля, – “більше фольклором, як господарством турбується”. Пара розлучилася, він дістав спокій, а вона, таки потрапивши до списку неблагонадійних, опинилася в Херсонській каторжній в’язниці Головного тюремного управління.
Дніпрова Чайка (справжнє прізвище Людмила Олексіївна Березіна) народилася в селі Карлівка, тепер Зелений Яр на Миколаївщині, у сім’ї священика, де глибоко шанували народну творчість. У 8 років її віддали до монастирської школи в Одесі. Але дівчинка вблагала батьків забрати її звідти. У 1879 році вона закінчила Одеську приватну жіночу гімназію. Потім вчителювала, посилено вивчала українську мову, літературу, зокрема творчість Т. Шевченка.
В умовах, коли самодержавство забороняло викладання рідної мови у школах і вищих учбових закладах, не дозволяло друкувати українські книжки, Дніпрова Чайка стала на захист знедоленого народу, української культури і мови. У 1881 р. стала делегаткою вчительського з’їзду в Херсоні, на якому активно підтримала підсумкову ухвалу про “викладання в школі на рідній мові народу”. Вона написала чимало віршів, оповідань, лібрето дитячих опер. У 1885 році побачили світ її перші вірші „Вісточка” та „Пісня”, надруковані під псевдонімом Дніпрова Чайка. У тому ж році Людмила Березіна переїхала в Херсон до свого чоловіка Феофана Олександровича Василевського, відомого в літературному світі під псевдонімом Софрон Круть, який працює статистиком у губернській земській управі та потрапляє у коло друзів та однодумців. Разом з чоловіком вона займається поширенням творів передових письменників, гнівних віршів Т.Г.Шевченка.
24-річна письменниця бере активну участь у роботі місцевого просвітницького гуртка, організованого земським статистиком О.О.Русовим, який займався етнографією та фольклористикою. У гостинному будинку О.О.Русова, де збиралася передова інтелігенція Херсона, Людмила Олексіївна зустрілася з корифеями української сцени М.Садовським, П.Саксаганським, М.Заньковецькою, І.Карпенком-Карим. Дніпрова Чайка пропагує твори Т. Шевченка, передових російських письменників, за що зазнає переслідування з боку влади. За цих обставин переїздить в с.Королівки на Київщині, продовжує багато і плідно працювати: писати вірші, оповідання, збирати фольклор. У цей період вона знайомиться з М. Лисенком, М. Старицьким, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою.
Наприкінці 1895 року родина Василевських повертається до Херсона. Тут Дніпрова Чайка знову бере активну участь у громадській діяльності. Її дім стає місцем зустрічі місцевих політичних діячів та митців. У 1905 році її заарештовують. Останні роки тяжко хвора письменниця жила в родині старшої дочки Оксани, яка працювала лікарем на Київщині. Померла Дніпрова Чайка 13 березня 1927 р. в с. Германівці на Київщині, похована у Києві на Байковому кладовищі.
Дніпрова Чайка посіла помітне місце в дитячій літературі, тематично і жанрово розширивши її. Перше прижиттєве зібрання її творів у двох томах побачило світ у 1919-1920 рр. Серед набутків письменниці виділяються оповідання „Краплі-мандрівниці”, „Буряк”, вірші „Осінь”, „Зима”, „Весна”, „Казка про Сонце та його сина”.

Джерело:
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/dniprova-chayka-vilyna-ptitsya/

У світі сучасних технологій перемагають ті, хто не боїться мислити нестандартно, шукати нові рішення та впевнено рухатися вперед!

Щиро вітаємо Яковлєву Кіру, ученицю 9-А класу, яка виборола ІІ місце в І етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформаційних технологій!

Особливі слова вдячності висловлюємо вчительці Маринич Ірині Геннадіївні за професіоналізм, якісну підготовку, підтримку талановитої учениці та вміння надихати молодь на нові звершення!

Інформаційні технології — це не просто комп’ютери та програми. Це простір безмежних можливостей, творчих ідей, логічного мислення та інновацій, які вже сьогодні формують наше майбутнє.

Кіро, пишаємося твоїм успіхом! Нехай кожне нове завдання стає цікавою пригодою, кожна складність — можливістю для розвитку, а кожна перемога — ще одним кроком до великої мрії!

Програмуй своє майбутнє на успіх, адже твій потенціал — безмежний!

Вітаємо ученицю та її наставницю! Бажаємо нових досягнень, натхнення й яскравих перемог!

Знання, наполегливість і допитливість — ось справжня формула успіху!

Щиро вітаємо Мацьковича Івана, учня 8-Б класу, який виборов  ІІ місце в І етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії!

Висловлюємо щиру вдячність учительці хімії Нестеревич Людмилі Олександрівні за професіоналізм, підтримку, натхнення та підготовку юного знавця хімічної науки!

Хімія — це не лише формули, реакції та елементи періодичної системи. Це наука, яка вчить досліджувати, аналізувати, експериментувати й відкривати таємниці навколишнього світу.

Іване, пишаємося твоїм досягненням! Нехай цікавість до науки ніколи не згасає, кожне нове відкриття дарує радість, а формула твого успіху завжди складається зі знань, наполегливості та віри у власні сили!

Бажаємо нових відкриттів, яскравих ідей та блискучих перемог!