Олешківський ліцей №2

💙💛 Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради щиро вітає з блискучим результатом у І етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики!

 Ткачук Аміна, учениця 10-А класу — І місце!

Висловлюємо щиру подяку вчительці інформатики Маринич Ірині Геннадіївні за професіоналізм, педагогічну майстерність, підтримку талановитої молоді та вагомий внесок у підготовку переможниці!

Пишаємося досягненнями нашої ліцеїстки! Ця перемога — результат наполегливої праці, логічного мислення, цілеспрямованості та прагнення до нових знань.

Бажаємо нових звершень, цікавих відкриттів, невичерпного натхнення та ще більше перемог на шляху до підкорення цифрових вершин!

💻✨ Пишаємося! Вітаємо! Так тримати!

💙💛 Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради щиро вітає талановитих учнів із вагомими досягненнями в І етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури!

   Наші переможці та призери:

 Яковлєва Кіра, учениця 9-А класу — І місце!

Ткачук Аміна, учениця 10-А класу — І місце!

Горбач Поліна, учениця 11-А класу — ІІ місце!

Висловлюємо щиру вдячність Корват Світлані Альбертівні за професіоналізм, педагогічну майстерність, підтримку обдарованих учнів та натхненну працю!

Пишаємося нашими ліцеїстками, їхньою наполегливістю, любов’ю до рідного слова та прагненням до знань!

Бажаємо нових творчих злетів, невичерпного натхнення, впевненості у власних силах і яскравих перемог!

🇺🇦 Українське слово — наша сила, наша гордість і наше майбутнє!

✍️ 27 жовтня, у День української писемності та мови, учителі та учні Олешківського ліцею №2 Олешківської міської ради долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності — 2026!

Це вже добра традиція, яка щороку об’єднує українців у різних куточках України та світу навколо рідного слова.

Попри відстані та всі виклики сьогодення, наша ліцейна родина вкотре довела: українська мова єднає серця, зберігає нашу ідентичність і зміцнює віру в майбутнє!

Для кожного учасника радіодиктант став не лише можливістю перевірити власну грамотність, а й нагодою відчути себе частиною великої української родини.

💙💛 Щиро дякуємо всім учителям та учням, які долучилися до цієї важливої мовної традиції!

Пишемо українською! Говоримо українською! Думаємо українською! Єднаємося заради України!

130 учасників долучилися до всеукраїнського соціологічного опитування молоді!

Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради долучився до поширення та проведення всеукраїнського соціологічного опитування молоді, ініційованого Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за інформаційної підтримки Міністерства молоді та спорту України.

До опитування долучилися 130 учасників, які висловили свої думки щодо актуальних питань життя молоді в умовах воєнного стану та майбутнього відновлення України.

Дослідження проводиться в межах наукової роботи «Інформаційна, економічна та правова безпека молоді в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України».

Основна мета опитування — дослідити соціально-економічне становище молодих людей, їхні інформаційні потреби, безпекові виклики, міграційні настрої та бачення власного майбутнього в Україні.

Особлива увага приділяється питанням створення умов для повернення молоді з-за кордону, її самореалізації та активної участі у відбудові держави.

💙💛 Участь у таких дослідженнях — це можливість бути почутими, висловити власну позицію та зробити внесок у формування ефективної молодіжної політики України.

Щиро дякуємо всім 130 учасникам за активну громадянську позицію, небайдужість та готовність долучатися до важливих загальнодержавних ініціатив!

Молодь — це не лише майбутнє України, а й її сьогодення! Разом творимо країну, у якій хочеться жити, навчатися, працювати та здійснювати мрії!

Олешківський ліцей №2 долучився до національного пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків!

Олешківська територіальна громада увійшла до переліку 508 громад України, які беруть участь у національному пілотуванні системи профорієнтації в межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Мета ініціативи — створення сучасної, доступної та ефективної системи професійної орієнтації, яка допоможе учням усвідомлено обирати майбутню професію, враховуючи власні здібності, інтереси та потреби ринку праці.

📊 Важливим етапом реалізації ініціативи стало проведення опитування щодо стану профорієнтаційної роботи в Олешківській громаді.

До опитування долучилися 40 учасників, які поділилися своїми думками, досвідом та пропозиціями щодо вдосконалення профорієнтаційної роботи.

Опитування охоплювало питання організації професійної орієнтації, співпраці закладів освіти з роботодавцями, забезпечення рівних можливостей, кадрового потенціалу та ресурсної підтримки.

Отримані результати стануть важливим підґрунтям для визначення актуальних потреб громади, планування подальших заходів і розвитку партнерства між закладами освіти та місцевими роботодавцями.

💙💛 Щиро дякуємо всім 40 учасникам за активність, небайдужість та внесок у розвиток профорієнтаційної роботи!

Разом допомагаємо молодому поколінню знайти свій шлях до успішного майбутнього!

Софія Федорівна Русова
До 170-річниці від дня народження
(1856–1940)

Прислухаймося ж до неї, котра, висуваючи на перше місце своє, національне, народне, толерантно, уважно й неупереджено ставилась до чужого, пропагувала, переносила на національний ґрунт те, що видалося їй корисним, значущим для розвитку науки, освіти, культури.

О. Сухомлинська

Одне з чільних місць серед постатей, які визначають історію розвитку української педагогічної думки кінця XIX – початку XX століття посідає Софія Федорівна Русова. Педагогиня, просвітителька, літературознавиця, професорка, організаторка бібліотечної справи, засновниця перших дитячих садків в Україні, подвижниця жіночого руху, Голова Всесвітнього Союзу Українок, член уряду Української Народної Республіки – понад шість десятиліть свого життя вона присвятила народній освіті.

Народилася С. Ф. Русова в багатодітній аристократичній родині 18 лютого 1856 року в селі Олешня Городнянського повіту (нині Ріпкінський район) Чернігівської губернії. Батько, Ф. Ліндфорс, швед за походженням, був відставним російським генералом, мати – француженка Г. Жерве, високоосвічена й інтелігентна жінка, рано пішла з життя, коли доньці ще не було й чотирьох років. Вихованням Софії займалися батько, старша сестра Марія та няня, проста українська селянка. Родинне виховання відбувалося в кращих традиціях європейського просвітництва XVIII–XIX ст. Незважаючи на аристократичне походження родина Софії, всіляко допомагала селянам: батько мав ліберальні погляди і здобув неабияку повагу у селян. Сестра Марія відкрила школу в селі Олешня для навчання селянських дітей. Початкову освіту Софія здобула вдома. В десять років вона вступила до третього класу найпрестижнішої у Києві Фундуклеївської жіночої гімназії. У 1874 році Софія Федорівна одружилася з Олександром Русовим. Де б Софія й Олександр Русови не жили – в Чернігові, Харкові, Києві чи Одесі – їхнє помешкання ставало центром інтелектуальної, громадської та національно-революційної роботи. Там збиралися представники місцевої громади, зберігалася заборонена література і відбувалися дискусії та планування розвитку української справи. Їх громадянська позиція, невпинна просвітницька діяльність Софії, підтримка української культури, прагнення звільнити Україну від авторитарного гніту, активна співпраця з місцевими громадами під час подорожей – усе це не міг оминути царський уряд. Тому з 1880 по 1905 роки Софію Федорівну заарештовували. Після революції 1905 року жінка працює в комісії, створеній Академією наук для визнання української мови, розробляє і читає курс лекцій з української літератури для слухачок бестужівських курсів у Петербурзі, там же за її участю була видана збірка «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. Основна ідея Софії Русової – створення національної системи освіти, функціонування школи й виховання у повній відповідності з особливостями й потребами своєї нації.

Вивчення і аналіз історичних джерел свідчить про те, що літературна спадщина С. Русової багатогранна. З-під її невтомного, мудрого і талановитого пера вийшли твори для дітей дошкільного та шкільного віку, зокрема, «Український буквар», в основу якого було покладено «Буквар» О. Потебні, підручники для школярів, посібники та підручники для педагогів і студентів, монографії, низка статей, що містили глибокий аналіз стану видавничої діяльності. С. Русова була активним дописувачем і членом редколегії багатьох журналів, що мали освітнє, педагогічне й культурологічне спрямування, поміж яких «Світло», «Вільна українська школа», «Київська старовина», «Образование», «Украинская жизнь», «Рідна школа», «Русская школа», «Вестник воспитания», «Русская мысль» та ін. Слід зазначити, що на сторінках російської преси С. Русова також знайомила читачів із досягненнями українського красного письменства.

У публікаціях С. Русової вдало поєдналось все: природний талант, досвід практичного педагогічного працівника, неймовірна обізнаність із зарубіжною педагогікою, ідейна національна переконаність, велике бажання поділитися своїми знаннями та ідеями з іншими.

Цікавий ще один факт біографії видатної педагогині. У 1898 р. в українській громаді в Петербурзі було заснувано Благодійне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книг. Офіційно воно мало на меті сприяти релігійно-моральному вихованню, розумовому розвитку та економічному добробуту українського народу. Дипломатично складений статут проголошував, що товариство видаватиме «для малорусского народа одобренные цензурою дешевые и доступные по языку (розрядка наша) и изложению книги». Це стало приводом для друкування як художньої, так і науково-популярної літератури українською мовою, хоча і російським правописом. Таким чином, Благодійне товариство стало першим громадським легальним видавництвом українських книжок для народу.

Значну увагу Софія Русова приділяла професійній підготовці культурно-освітніх діячів, зокрема працівників бібліотек. Мала намір заснувати Інститут інструкторів позашкільної освіти як українську фахову вищу школу. У теоретичній частині навчального плану інституту, з-поміж інших дисциплін, передбачалося вивчення основ бібліотекарства, книгознавства, книгодрукування, бібліографії та ін. На допомогу «Просвітам» в облаштуванні бібліотек, орієнтуванні у відборі книжок для формування їхніх фондів, у виборі тем для народних читань під керівництвом С. Русової було підготовлено спеціальний «Порадник діячам позашкільної освіти і дошкільного виховання» (1918), який містив, зокрема: систематизований «Список книжок для сільських і міських бібліотек»; перелік книжок, до яких виготовлено діапозитиви; список книгарень і видавництв; списки дитячих книжок, систематизовані за віковою ознакою.

Сьогодні діяльність С. Русової гідно вшановано в Україні. Так у селі Олешня на Чернігівщині засновано історико-меморіальний музей, її ім’я носить місцева школа, відбуваються науково-практичні конференції, присвячені річницям від дня народження діячки. У смт Ріпки Чернігівської обл. у 2016 р. на території місцевої гімназії коштом Чернігівського відділення Союзу українок відкрито пам’ятник просвітительці. Того ж року Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 грн. Її іменем названо вулиці у Києві, Чернігові, Львові, Рівному, Білій Церкві, Ковелі. На честь подружжя Русових у 2023 році названо Чернігівську обласну універсальну наукову бібліотеку. За внесок у педагогічну науку запроваджено нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Софія Русова» (2005–2013), діє благодійна організація, на її честь названі дошкільні заклади, школи, музеї.

Джерело:
https://www.nbuv.gov.ua/node/7230

📢 З 26 до 30 жовтня 2026 року в Україні відбудеться п’ятий Національний тест із медіаграмотності!

Ініціатива реалізується Міністерством культури України та Міністерством цифрової трансформації України в межах Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» на платформі Дія.Освіта.

🌐 Сьогодні, коли інформація поширюється блискавично, надзвичайно важливо вміти відрізняти правду від фейків, розпізнавати маніпуляції та відповідально користуватися цифровими ресурсами.

🎯 Національний тест із медіаграмотності — це чудова можливість:

✅ Перевірити власні навички критичного мислення.

✅ Навчитися розпізнавати фейки та дезінформацію.

✅ Удосконалити навички перевірки фактів.

✅ Підвищити рівень цифрової безпеки.

✅ Стати більш свідомим споживачем інформації.

💙💛 Олешківський ліцей №2 Олешківської міської ради запрошує учнів, педагогів, батьків та всіх охочих долучитися до цієї важливої ініціативи!

🎥 Міністерство культури України підготувало інформаційний відеоролик, присвячений розвитку медіаграмотності.

Переглянути відео можна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1_0iU1TOeb_CbrzJHygW6UEf9NCJYAPvr?usp=sharing

📌 Пам’ятаймо: медіаграмотність — це не просто навичка, а важливий інструмент захисту від інформаційних загроз!

💡 Думай критично! Перевіряй факти! Не дозволяй маніпулювати собою!

21 жовтня в нашому Олешківському ліцеї № 2 відбувся неймовірний захід для учнів 1 – 4 класів, присвячений Дню української писемності та мови.
На маленьких мандрівників чекали:
– цікаві завдання та мовні ігри;
– загадки та справжні інтелектуальні випробування.
Під час мандрівки дивовижним світом українського слова діти разом із педагогом – організатором обговорили багатство та красу рідної мови, занурилися в історію виникнення писемності, пригадали відомі вислови та вчилися влучніше висловлювати власні думки.
Яскравим завершенням заходу стала патріотична руханка «Хай лунає наша мова», яка подарувала дітям позитивні емоції та заряд енергії.
Солов’їна мова єднає нас, допомагає ділитися теплом і почуттями, а головне — береже пам’ять про нашу славну історію та ідентичність!

21 жовтня для учнів 10–11 класів відбувся онлайн-захід «Мовний апгрейд: українська без суржику», присвячений Дню української писемності та мови.
Метою заходу було формування свідомого ставлення до українського мовлення, розвиток мовної культури учнів, уміння розпізнавати суржикові та ненормативні форми, добирати нормативні українські відповідники, а також розрізняти суржик, діалектні й розмовні форми.
Під час зустрічі учасники виконували різноманітні інтерактивні завдання: шукали українські відповідники до звичних слів, визначали нормативні варіанти висловів, аналізували мовні особливості в сучасних піснях, з’ясовували різницю між суржиком і діалектом, а також працювали зі словами, значення яких залежить від контексту.
Особливий інтерес викликав музичний блок, під час якого учні мали змогу почути мовні явища у знайомих композиціях і переконатися, що суржик у художньому тексті іноді використовується свідомо як засіб створення образу, тоді як діалектні форми є важливою частиною мовного різноманіття.
Захід пройшов у теплій, активній та невимушеній атмосфері. Учні охоче відповідали, висловлювали власні думки, обговорювали запропоновані мовні ситуації. Для когось зустріч стала можливістю поглибити й систематизувати вже наявні знання, хтось уточнив значення та нормативне вживання знайомих слів, а деякі мовні факти й відповідники учасники почули вперше.
Наприкінці заходу учні повернулися до питання «Суржик — це…» і змогли по-новому осмислити його, побачивши, що мовна грамотність — це не лише пошук помилок, а передусім уважне й свідоме ставлення до власного мовлення.
Дякуємо всім учасникам за активність, щирі відповіді та цікаву мовну взаємодію!

22 жовтня в Олешківському ліцеї №2 Олешківської міської ради в межах заходів до Дня української писемності та мови відбувся захопливий інтерактивний квест «Подорож країною Мовознавства» для учнів 5–6 класів.

Цього дня школярі стали справжніми мовними мандрівниками! Об’єднавшись у команди та отримавши маршрутні листи, юні дослідники вирушили у цікаву подорож уявними станціями чарівної країни Мовознавства.

 На кожній станції на учасників чекали нові випробування, присвячені різним розділам української мови: лексикології, фразеології, граматиці, орфоепії та іншим мовним цікавинкам.

Виконуючи завдання-виклики, учні демонстрували кмітливість, мовну грамотність, логічне мислення та вміння працювати в команді. За кожне успішно пройдене випробування команди отримували символічні ключі 🔑, необхідні для розгадування фінального завдання.

💙💛 Цей квест став не просто грою, а справжньою пригодою у світі українського слова! Адже вивчати рідну мову можна цікаво, творчо й захопливо!

Такі заходи допомагають школярам усвідомити багатство й красу української мови, розвивають любов до рідного слова та доводять: навчання може бути справжньою пригодою!

 Плекаймо українське слово, досліджуймо його та пишаймося нашою мовою!